Лист від 31 серпня

Відправник: Анастасія Лебедєва, Аеропорт Х'юстона, Техас

Отримувач: Юля Кеда, Казахстан

Привіт, Юль! Пригоди тривають. Я пишу ці рядки і не можу повірити, що це з нами сталося.

9:40. Сидимо в терміналі Е. Важко описати те, що ми щойно пережили. Так, ми пропустили літак! Як помітили Зомбі та Женька, події як у кіно!

Будильник продзвенів о 5:30. Я почула голос Ані: «Вставай швидше! Якщо пропустимо перший автобус – запізнимося на літак!».

Наш політ до Флагстаффа, Аризона о 9:20. Про сніданок не може бути й мови. Прийшовши на зупинку, з досадою виявили, що автобус щойно поїхав, і наступний буде лише через пів години. Ну, думаю, час ще є. Ми спеціально раніше встали, щоб хоч на другий автобус встигнути. Порившись у кишенях, не знайшли дрібних грошей. А їхати нам з пересадками, ще в Аризоні потрібно буде на автобусі їхати. Я побігла назад у хостел, де, звісно ж, двері зачинені. Розміняла двадцятку, бігом на зупинку. Дихання нерівне, ось що значить спортом не займатися.

Аня злиться. Настрою ніякого немає. Ми посварилися. Нарешті прийшов автобус. Повантажили величезну валізу, приїхали в ДаунТаун, там чекали хвилин 30, може більше. Приїхав 102 автобус, який мав відвезти нас в аеропорт. Ми голодні, як вовки, до аеропорту година їзди. «В аеропорту поїмо – там має бути Макдак!» - каже Аня.

Приїхали в аеропорт у термінал С. Куди ж нам іти? Аня подивилася в інтернеті, наші авіалінії розташовані в терміналі А. Спустилися вниз, сіли на поїзд, доїхали до терміналу А. Згадали, що валіза важить більше, ніж потрібно. Довелося перекладати речі в рюкзак. Потім пройшли онлайн реєстрацію, взяли квитки, оплатили 25 доларів за валізу. Голод дається взнаки. Поглянули на годинник. Який Макдональдс?! У нас НЕМАЄ часу. Посадка ВЖЕ почалася! Подивившись на квиток, ми з жахом виявили, що наш виліт буде з терміналу Е, до якого знову на поїзді треба їхати! Спустилися вниз. Поїзда немає. Чекаємо. Має кожні три хвилини ходити. Де? Часу немає. Нервуємо. Посадка ж уже йде!!! Нам потрібно ще сек'юріті пройти!

Поїзд! Нарешті! Наш термінал Е розташований поруч із терміналом Д. Тож, коли ми вийшли з поїзда, потрібно було ще знайти наш термінал. Піднялися вгору на ескалаторі й побачили величезну чергу до сек'юріті. До відльоту 20 хвилин. Посадка закінчилася. Ми підходимо до кожної людини в черзі й просимо пропустити нас вперед. Люди всі пропускають, бажають удачі. Швидко скинули кеди, повантажили пожитки в спеціальні контейнери, пройшли через спеціальну рамку, і побігли далі! Біжимо з другою валізою, в руках 2 рулони фотошпалер, на шиї фотик, кеди я вдягла, як тапки, Аня босоніж! Як на зло, наші ворота Е1 на самому кінці. Добігли, а нам кажуть, що літак щойно полетів...

На годиннику 9:17. Я не знаю, що робити. Нам так важко було дістати ці квитки. Де наша валіза? Летить до Флагстаффа через Фінікс, а ми в аеропорту Х'юстона. Сльози на очах. Я нервую. Все через те, що ми пропустили перший автобус! Аня теж втомилася від невдач, нічого не хоче.

Просимо працівницю аеропорту Буша нам допомогти. Вона дзвонить іншій, каже, що нам допоможуть! З ким не буває? Багато хто запізнюється. Невже? Мені здається, що тільки нам не щастить. Особливо після того, що наш рейс до Нового Орлеана скасували, і ми не знали, що робити.

Пройшли далі. Аня не може знайти свій телефон. «Все через те, що в мене немає кишень у штанях! Його нікуди покласти!» Знову невдача! Побігла назад до сек'юріті шукати телефон. Я чекаю.

Інша жінка погодилася поміняти нам квитки. Наступний рейс до Фінікса об 11:29! І нас на нього посадять! Як добре, що у нас між рейсами 3 години очікування. Тоді ми встигнемо на свій літак із Фінікса до Флагстаффа! Нам дуже пощастило, що ми зустріли хороших людей! Нам поміняли квитки, Аня знайшла свій телефон! Сек'юріті нічого не змогли з ним зробити, кажуть, що він дивною мовою! Все налагодилося! Ми в післяшоковому стані купили каву в Старбаксі, і просто сіли за столик, щоб морально від усього відпочити! Стільки всього сталося за цей ранок! Сльози розчарування змінили сльози радості. Ми п'ємо чудову каву. Чекаємо на свій рейс. Наступний рейс. Все добре. Як і має бути.