Захід сонця, що зникає в океані.

Відчуй те, що ти жива.

Відчуй смак шматочка льоду, ти океан могутніх вод.

Тебе так багато, ти широкий.

Тебе не приховає горизонт,

Він лише частина земних воріт.

І відпливає та хвиля,

Кудись удалечінь, де глибина.

Той поклик ніби крик душі,

Він розривається в тиші.

А вітер, взявши хвилю вперед,

Мчить охолоджувати пісок.

Зайдеш на пристань у нічну годину, над океаном перед тобою.

Так, вірю я, що ти могутній,

Над океаном багато хмар,

Але знаю я, що в нічну годину прийду попрощатися я з тобою....