Сан-Франциско зустрів нас похмурим небом і дрібним дощиком! Навіть страшно було покидати теплий затишний автобус!
Нарядившись у все найтепліше, ми вилізли на Union Square!
Перша реакція: "А прикольно тут!"
Одразу відчувалося бурхливе життя, всюди розгулювала хіпова молодь, різні нескінченні веселі забігайлівки та клуби!
Зовсім не уявляючи, куди нам податися, ми першим ділом набрали безкоштовних газеток, у яких виявилася навіть детальна карта міста!
Знайшли вулицю, на якій знаходили в інеті недорогий готель, ...там не виявилося вільних кімнат(
Вирішили йти головними вулицями і заходити в усі підряд нічліжки! Але все виявилося не так просто:
вечір п'ятниці і майже всюди все зайнято, або залишилися найзамежовіші ціни від 150$ на добу!
Я навіть почала трохи хвилюватися, дивлячись по сторонах на чорношкірих безхатьків, яких з кожною годиною ставало все більше!
А взагалі, ми зовсім не втрачали віри в себе і удачу, на крайній випадок у нас навіть була адреса безкоштовної нічліжки для бездомних!
Допомогла та сама безкоштовна газетка, де ми знайшли багато оголошень цілком дешевих готелів зі знижками по купонах!
Вселилися в номер за 60$. У цьому чудовому номері виявилася навіть мікрохвильовка, про яку я мріяла, щоб поїсти китайської локшини, привезеної з Нью-Йорка)
До всього цього вранці в холі готелю безкоштовний континентальний сніданок, все стандартно: булочки з маслом і повидлом, пластівці з молоком, сік, кава, яблука, банани!
Ми за звичкою ще набрали з собою їжі на весь день)
Шкода, що нам довелося збирати речі і шукати нове житло, тому що ціни на вихідні в готелі виросли в 2 рази!
Знайшли черговий готель за 100$ на добу, закинули рюкзаки і вперед!
Добре вивчили різні буклети і карти) Іришка вмовила мене йти пішки в бік причалу!
Не кожен погодився б на таке, тому що все місто розташоване на пагорбах, причому часто зустрічаються зовсім немаленькі))
Але ми ж не боїмося труднощів)
Сан-Франциско дивував нас у всьому! Архітектура будинків нагадувала якийсь легкий граціозний європейський стиль, за винятком Даунтауна. Тут все було як зазвичай: потужні хмарочоси, знайомі нам магазини, банки - все чимось нагадувало Нью-Йорк!
По всьому місту каталися милі старенькі машинки, на кшталт нашого "Запорожця", відкритий маленький трамвайчик, невеликі продуктові магазинчики, де продавали спиртне цілодобово!
І звичайно ж всюди прапори веселки без білого кольору і місцеві жителі широких поглядів, що тримаються за ручку!
Тепер зрозуміло, чому Фріско називають найдемократичнішим містом Америки, таку кількість геїв і безхатьків зустрінеш рідко!
Найулюбленішим нашим місцем стали чудові причали! Навіть не знаю як передати це словами, північне узбережжя має зовсім незвичайну атмосферу! Кам'яні набережні з величезною кількістю вітрильних човнів і приголомшливий вид на мости і знаменитий Алькатрас!
Я так мріяла відвідати цю найвідомішу в'язницю світу, на жаль через гроші не вдалося це зробити...
Довелося задовольнятися всякими сувенірами на тюремну тематику)
Ми прогулялися популярним у всіх туристів причалом No39 (pier39) до рибальської пристані (Fisherman's Wharf) - незвичайні місця! Тут заряджаєшся якоюсь енергією невтомного мандрівника, хочеться оселитися на піратському кораблі і нескінченно мандрувати Світом!
Відвідування найкрасивішого мосту Америки - мосту "Золоті ворота" (Golden Gate bridge) довелося відкласти на інший день, тому що у нас зламався фотоапарат(((
Ранок нового дня почався в пошуках халявної їжі! У нашому готелі цього разу не було сніданку, але достатньо було побродити по округах, адже всі двері вранці в готелях відкриті.
Створюєш правильний заспаний вигляд і все ок, навіть з собою можна що-небудь прихопити)
Ще ми купили одноразовий плівковий фотик, 27 кадрів)
Golden Gate bridge виявився таким же красивим як в серіалі "Всі жінки відьми" (Charmed)
Ми із захопленням роздивлялися мальовничі види, які відкривалися з величезного мосту, і готувалися по 5 хвилин для кожного знімка)
Ввечері злегка заблукали, вирішили прогулятися пішки до готелю, потім ледве знайшли автобусну зупинку)
Було якось сумно їхати з Фріско (я так любила його називати), чимось це місто чіпляє!
Здавалося, що тут ще стільки всього цікавого, хоча ми за 2 дні обійшли дуже багато!
Наостанок прокотилися в метро до аеропорту, в голові в цей час грала давня пісенька Кармен, яку я любила з дитинства:
Це Сан-Франциско - місто в стилі диско, Це Сан-Франциско - тисячі вогнів, Це Сан-Франциско - місто, повне ризику,
Це Сан-Франциско - made in U.S.A.
