Наступного ранку збираємося в Національний парк Еверглейдс і на Кі-Вест. Однак прокидаємося занадто пізно, тому перший пункт успішно залишає програму. Значить, вперед до найпівденнішої точки США!!!! Нас лякали, що у Флориді дуже спекотно - коли ми були, було не спекотніше, ніж у Південній Кароліні. А був це найгарячіший місяць серпень. Може це пов'язано з ураганом Білл, що шумів десь на Карибах і змінював течії повітря, не знаю, але було якраз як треба.))

Дорога пролягає по ланцюгу островів Флорида-Кіс. З'єднані вони мостами по кілька кілометрів завдовжки. Ось тут з'являються пальми (хоча, все ж у недостатній кількості, весь час хочеться більше). Їдемо, не зупиняємося, думаємо в кінці скупатися. Шиш!!!

Якщо будете їхати - зупиніться на серединці (Ісламорада, наприклад) - і купайтеся, засмагайте і радійте життю, тому що саме місто Кі-Вест - місто без пристойного пляжу!!! точніше, пляж там є, але на шляху до нього є крутіші!!! А ще у цього пляжу немає виду на захід сонця! ААААА!!!!!!!

Кі-Вест виявляється справжнім піратським містом - купа напідпитку чоловіків вештаються містом, і не зрозумієш, хто з них місцевий, а хто приїхав зануритися в атмосферу)) Пляж тільки на півдні міста - милий, ввечері взагалі безлюдний. Дісталися до міста годин о 6 вечора. Безуспішно прошукали місце провести захід сонця. Пів на 8. Вже стемніло. Скупалися на пляжі і тут. Пидидищ!!! Хлинуло як з відра щось зверху!! Вжжжух!!! Дудуууф!! Встигаємо схопити речі. По машинах!!!

Назад їхали на максимальних двірниках, хитаючись по дорозі, як ненормальні. Так, тут все так. Спекотно, так спекотно, сіль, так сіль, вода, так вода, а бензин дорогий))