Ранок. Сонце у вікні та на екрані монітора. Справжній ранній ранок Філадельфії. Не пам'ятаю, чи раділа я за цю поїздку чомусь так, як цьому ранку.
А справи йшли так.
17:00. Ми стирчимо в аеропорту, якщо можна назвати цю кімнату аеропортом, у Нью-Гейвені. Наш рейс о 5:00 ранку. До нас підходить чувак і повідомляє, що стирчати вночі там не можна, і все, що він може нам запропонувати, це відправити нас раніше до Філадельфії, де аеропорт більший. Що робити, ми погодилися. Пригоди почалися.
Далі був неймовірний геморой із шампунями, гелями для душу та іншими "liquids". "Через якихось терористів тепер усі нормальні люди повинні страждати."
19:30. Сіли в літак. Кількість місць у літаку менша, ніж в екскурсійному автобусі, пасажирів чоловік 8. Кондиціонер працює так, що здається, ніби до Філадельфії я встигну замерзнути п'ятсот разів.
21:30. Втомлені, розбиті, змерзлі, голодні ми в аеропорту. Наш рейс о 7:40 ранку. Поїли. Озирнулися. Потупили. Знайшли розетку. Почали дивитися фільм. Забили на фільм, бо рубає просто неймовірно. І...
23:30. Нічого не відбувається! Спати сидячи на цих сидіннях неможливо. Робити нічого. В аеропорту — ніч, усі сплять, усе закрито.
- Hey guys, you stuck here up to the morning?
- mmm.... yes...
Якийсь працівник пропонує нам перекинути сидіння, зсунути їх і на них спати. Прямо на підлозі аеропорту! А я ще думала, що спати сидячи в аеропорту — це непристойно)))
- Is it ok to do it this way?
- Oh, yes! you could also ask a pillow!
))
Сидіння перекинуті та зсунуті. Ось така ось імпровізована ліжко) Повз проходить якийсь чувак, який теж ночує. Не париться. Тупає взагалі босоніж) Захоплюється нашим "bed".
Спроби заснути супроводжуються диким реготом. Повз проїжджають мийники підлоги та килимів на своїх чистилках, які дзижчать і верещать. Смалить кондиціонер...
...Ранок, як добре, що ти настало)
- Нафіг такі пригоди!
- Ти чого?! Завтра ти будеш про це згадувати і сміятися) А через пару місяців...
- Буду собою пишатися)
...
