Найнеприємніше в ЛА — це сили природи, а точніше землетруси. Нам теж «пощастило». Це сталося зовсім раптово, і, чесно кажучи, я навіть не замислювалася про те, що це взагалі може статися. Загалом, звичайний сонячний день, вирішила зателефонувати мамі додому. З Льошею взяли велосипеди і поїхали в 7-eleven. Повертаюся в будинок, дзвоню. І все б нічого, якби раптом посеред розмови я не помітила, що в будинку все почало ходити ходуном. Але навіть у цю хвилину я не подумала про землетрус!!! Через секунд п'ять будинок почало трясти, я подивилася вгору, люстра хитається, все на стінах теж, і о Боже! я теж!!!! Складно передати, що відчуваєш у такі хвилини, ти не розумієш, що потрібно робити, особливо якщо це відбувається вперше в твоєму житті. Перша дурна думка, яка прийшла мені в голову (це правда), я подумала, що хтось розгойдує будинок. Потім зрозуміла, що це ж неможливо... Відволіклася від розмови з мамою... Вибігає Джоанна в дверний отвір і кричить "Oh my God!!!! Marcus!!!!!!" З'являється Едгар, починається паніка, він кричить "Earthquake!" Мама щось кричить мені в слухавку, я ніби зависла, я нічого не розуміла. Що? Що? Що робити?!!!!!!!.... Все припинилося.... Тиша.... Нарешті почула маму. - так, так, так, мам. що у нас? землетрус! - щоооо???? Аліна, все! повертайся додому! - ні, ні. все вже добре. я передзвоню тобі - добре, я полізла в інет, почитаю що там у вас сталося!!! - цілую - і я тебе. Всі вже дивляться телик, всюди транслюється, що сталося в місті. Землетрус досяг 6.7 балів!!!! - What? is it much? (запитую я) - yeah! but its often happens! (Едгар) - Really? oh my God! i didnt know about this!!! WOW! - Jo, why did you say "Marcus"? he wasnt here!!!! - ....i dont know!!! (Джоанна) Маркус — це її хлопець. І вона чомусь почала кричати його ім'я)))) Мої хлопці в цей час сиділи в трейлері. Сказали, що коли почався землетрус, вони теж спочатку нічого не зрозуміли. Але потім, коли почалася тряска, їм здалося, що навіть трейлер зараз злетить, виб'є ворота і вони поїдуть у путь-дорогу)))) У цей же час Толік був на роботі в супермаркеті. За його розповіддю, він відчув якісь поштовхи, побачив, що все хитається, і вирішив, що якась велика вантажівка врізалася в одну зі стінок магазину. Але потім все з полиць почало падати, люди в паніці стали вибігати з магазину, а деякі навіть стали молитися. Лише один менеджер кричав їм усім "Куди ви!? Це нічого страшного"! Коли все припинилося, службовці взялися за прибирання площі. Дуже багато товару постраждало і зачепило людей. Одну даму навіть порізало чимось. Все тривало до вечора. Пізно ввечері, коли ми всі сиділи в трейлері і базікали, наш головний Троглодит Жорик розгойдувався на кріслі. Якщо чесно, то до того моменту ми всі вже звикли, як ходить Жора, все хитається і трясеться, якщо він починає йти (не дай Боже бігти)!!!)))) Так ось Жора запитує: - ви відчуваєте поштовхи? - Ой, Жор! це ти знову! - Та ні!!! - Так!!! продовжуємо розмовляти. - а зараз? - це знову ти! Не зумівши нас переконати, Жора ліг спати. А наступного дня дізнаємося з новин, що в той самий час дійсно був ще землетрус.!!!! Ось так буває в житті. Знаєте, як кажуть, при землетрусі потрібно не вибігати на вулицю, а закусити краще, щоб не здавалося.))) У випадку, якщо ви перебуваєте в Каліфорнії, краще перестрахуватися і все-таки вибігти на вулицю.