Третій день
З ранку я займався тим, що допоміг одній важливій для мене людині, навіть встав о 8 ранку, начебто зробив, подивимося на результати. Так, є моменти, коли потрібна твоя допомога людині, і ти робиш усе, що в твоїх силах, щоб допомогти їй, допомогти просто так, просто тому, що вона важлива. Але не буду себе розхвалювати, а краще розповім про колектив. Кажу одразу: НАВЕДЕНА НИЖЧЕ ІНФОРМАЦІЯ НЕ ПРИЗНАЧЕНА ДЛЯ ОСІБ МОЛОДШЕ 18 РОКІВ! Вона може викликати блювотні рефлекси, неправильне сприйняття і всіляку огиду, але я всього лише переказую.
Отже, Хелбер (той гей). Назвав мене Нікі і підійшов до мене сьогодні. Він дуже балакучий і розповідає ВСЕ, що він хоче (наприклад, як він займається сексом зі своїм другом), запитує теж ВСЕ. Він зі мною поділився, що в нього було 65 чоловіків (йому 20, я запитав, ти рахуєш? він відповів так) і 6 жінок. Зараз у нього є друг, але він був: а) не геєм; б) гомофобом. Але поспілкувавшись з Хелбером, він перетворився на те, на що він перетворився. Мене трохи він лякає, оскільки йому я сподобався, почав малювати на моєму стакані сердечка, писати «ти найгарячіший гаучо», запропонував мені з'їздити до нього додому подивитися фільм і переночувати, кликав у гей-клуб (типу потанцювати), а потім жахливо почав жартувати про штани. - У тебе є телефон? + Ні, у мене немає з собою телефону (він дивиться на низ штанів) - Так точно немає, невже це... Ось у мене був хлопець із Сербії і в нього був великий член + Хелбер, стоп! У мене це га-ма-нець, бачиш? - О, а я подумав... М, як сторчма в тебе там стоїть. В принципі, він хороший хлопець, смішний, але надто заклопотаний, всі думки про секс. Але не будемо на ньому загострювати увагу, ви зрозуміли хто він такий і що хоче, ми ще до нього повернемося не раз.
Про роботу. Ось бувають г*вняні клієнти. У нас така система: лежать у кожного клієнта картки 2-х кольорів - червоний і зелений. Червоний - ні, зелений - хочу м'яса. Так ось. Дуже часто, що як тільки підходиш з важким шматком м'яса в самий кінець залу до клієнта із зеленою картою, він бере і перевертає - ні, не хочу і так мило посміхається тобі! Потім прийшла шумна молодіжна компанія і стала підколювати, я мовчу (мовляв, а що, ніж не впустиш, а то я боюся). Відривалися вони як слід, але! Наприкінці, головний заводила, коли я підходив, вибачився (!!!) на що я відповів - все ок (хоча, напевно, потрібно було сказати 1 млн. $ і ми в розрахунку, хоча хто знає, вони ж жарти не розуміють, подумають, що я судитися буду).
У суботу ми до 23, я ледве встиг на останній автобус. Так, важлива деталь. У перервах між обідом і вечерею, а також після закінчення роботи, працівники можуть їсти що хочуть і скільки хочуть, тільки виносити не можна. У нас можна упитися Колою, Спрайтом, холодним чаєм, лимонадом та іншою бурдою. Всі умови для нездорового способу життя. Але я думаю стримаюся від цього... Принаймні, сподіваюся на це.
