Таке відчуття, що люди тут тільки й займаються тим, що пакують свої суперські серфи у свої суперські тачки.

Неділя. Можна ні про що не думати, йти на пляж, пірнати у хвилі, милуватися шикарними серферами, витріщатися на пальми, які не вміщуються ні в об'єктив, ні в очі, і... не знаходити слів на те, щоб описати те, що відбувається. Кактуси розміром з будинок. Маленькі кактуси, майже такі ж, як ростуть у горщиках. Дерева, схожі на зачесане волосся. Величезні кущі неймовірних квітів. П'ятсот тисяч видів пальм. Одні — з величезним листям, що звисає так, що доводиться нагинатися, щоб під ними пройти, інші високі, які тільки на самому верху розкидають своє нечисленне невелике листя, треті — маленькі, затишні, майже домашні... Тачки. Так-так, це я сама пишу про тачки. Багато, дуже багато приголомшливих тачок, кабріолетів, що виблискують на сонці, яскравих кольорів, старих, нових, яких хочеш! У дворі стоїть старий червоний кабріолет Mustang... На вулиці недалеко регулярно паркується Ferrari. Майже з усіх тачок стирчать серфи...

І ти ходиш, дивишся на все це і думаєш, ну який, до біса, Work and Travel???