Це був повний треш. На Гаваї я летіла майже 17 годин, але проти часу, тому вийшло, що вилетіла з Нью-Арка рано вранці, а ввечері була в Гонолулу. Звісно, без пригод не обійшлося... коли ми підлітали вже до Гонолулу, я вийшла з літака не на тому острові, щоб зробити пересадку... Спокійно гуляла аеропортом, роздивлялася сувеніри в duty free... тільки через 1.5 години після відльоту мого літака до мене дійшло, що я накоїла... у літаку задрімала і не почула, що говорив нам пілот щодо пересадок... на щастя, мені безкоштовно (і що важливо, дуже швидко) поміняли квитки, пояснили, куди йти... дуже втомилася.

Прилетіла... в шоці від Гонолулу. Я уявляла собі невелике село, охайні бунгало з солом'яними дахами і місцевих тубільців... а навколо я бачу хмарочоси... широченні дороги... затори.

«Я обожнюю Гонолулу», - думаю я про себе =) Я сіла на 19 автобус і вийшла десь у центрі (Вайкікі), не маючи жодного уявлення, куди мені рухатися, але під руку трапився смішний чувак, схожий на Боба Марлі, і запропонував пошукати дорогу разом)) у результаті, я опинилася в білому кабріолеті його друга, який був схожий на 50 Cent)).

Перша ніч була супер крутою... я б хотіла бачити вираз свого обличчя, коли мені запропонували піднятися на 32 поверх готелю, який був для мене заброньований на одну ніч як компенсація за косяки фірми...

Перша ніч пройшла на ліжку king size, на висоті пташиного польоту. Шалений, абсолютно неймовірний вид з вікна, і повний безлад у голові.