Частина 2.
Перше враження.
Вже пізно. Сонце давно зайшло (а десь зійшло :)). Замість того, щоб лягти спати, а завтра з посмішкою на обличчі піти шукати другу роботу (хоча я ще й першу не почав), я вирішив продовжити мій блог :)
Знаєте, я теж думав, що прилечу я в те саме "Велике Яблуко", вийду зі щасливим виразом обличчя, світитиме сонце, в голові гратиме Френк Сінатра... насправді все виявилося набагато прозаїчніше (surprise!). Майже виповзаючи з аеропорту, я був, безумовно, щасливий, але не меншою мірою я був втомленим. Сонце не світило, було темно, а про музику я забув. Правда, будучи в розбитому стані, я з цього приводу абсолютно не переймався. Поглянувши мигцем на Таймс-сквер, я виявив натовпи народу там. Звідки їх стільки в самий розпал ночі? Ось вже справді місто, яке ніколи не спить. Я сподіваюся, цьому місту буде присвячено ще трохи рядків у цьому блозі :)
Я зараз не буду описувати всі побутові перипетії and stuff like that, як тут кажуть, скажу тільки, що я поки живу один. Краще напишу про американців і навколишнє середовище тут.
Провівши на "вільній землі" щось близько 5 днів, я можу відзначити кілька речей, які мене відразу шокували або як мінімум здивували:
-
тут ви навряд чи знайдете літр соку, молока або пачку печива (особисто я котрий день хочу купити собі пачку Oreo, але воно продається тільки мало не по 4 пачки відразу :))) - все тут продається в основному галонами, починаючи від 1.5 літрів і більше. На моє запитання "чому так?" господиня моєї кімнати відповіла, що так дешевше. Ну, зійде за виправдання, ок.
-
Хтось мені казав, що тут немає солоних огірків - є, я бачив! У звичайних банках з розсолом (вони, звичайно, можуть бути маринованими, але це не особливо змінює справу). Квашеної капусти немає - це так.
-
Погорів я тут на сонці - хоча тут, в принципі, не жарко зовсім, в районі 20-25 градусів, дуже приємна температура - і вирішив купити касторову олію (касторку). Я допитав двох продавців у цьому магазині, перш ніж вони знайшли мені її у відділі зі проносним :)))) Було весело)
-
Американці - це окрема тема. Милі люди, вітаються, кажуть Have a good day, всі справи. З ними дуже приємно спілкуватися. Had a lot of fun, поки з ними спілкувався. Бібліотекарка похвалила мене, сказала, що у мене дуже хороша англійська :)) Ех, дрібниця, а так приємно :)
Знаєте, у нас, коли ходиш по місту, або ще де, і тобі треба запитати дорогу, немає ніякого бажання підходити до людей і щось питати. Не знаю, можливо, на мене тут наділися якось самі собою рожеві окуляри, і світ здається світлішим, сонце - яскравішим, а люди - добрішими, але для мене завжди було проблемою - подзвонити куди-небудь, піти запитати що-небудь де-небудь, а вже тим більше відкрито розмовляти з незнайомими людьми на різні теми. Я думаю, тут люди більш схильні до розмов, тому що вони більше приховують своє особисте життя, як би це дивно не звучало). Але щось я тут заглибився в нетрі якогось психоаналізу, пора звідси виринати.
- Одноповерхова Америка. Тут все як у звичайному американському фільмі - підстрижений газон, біла огорожа, двоповерховий або одноповерховий будинок, двері гаража. Все чинно, мирно, тихо, по дорогах проїжджають машини, по тротуарах не ходить НІХТО. Що цікаво, майже ніхто, крім бідних студентів (які ще не встигли купити собі велик), не ходить по вулиці. Вони завжди як вимерлі. Всі американці їздять на своїх великих і потужних машинах (іноді дуже крутих), явно не піклуючись про навколишнє середовище.
А взагалі, говорячи про питання екології, я скажу, що тут, у Новій Англії, дуже красиво і дуже багато всяких тварин. Птахів - неміряна кількість, і вони постійно співають. Особисто я бачив, як 3 або 4 білки перебігали дорогу - це не в якомусь лісі, а зовсім поруч з житловими будинками! Також я бачив кілька полохливих кроликів, одного - прямо на зелененькому газоні типового "будинку американської мрії". Я не розумію, як тут живуть дикі звірі, але так воно і є. Хоча, якщо згадати, що тут таке досить-таки глибоке село, то все стає на свої місця.
На цьому можна завершити цю частину бложика.
Наступна, я думаю, буде про роботу і ще не скоро, хоча хто знає :)
