Цілих 2 тижні ми жили в номері готелю, в якому самі ж і працювали... ми з нетерпінням чекали, коли ж буде 21 липня — день нашого переїзду в готель «Moose Creek»! Спочатку ми навіть не уявляли, де саме нам доведеться там жити... могли лише здогадуватися... але ми були впевнені, що там вже точно буде краще! Жили ми на самому краю міста, і там елементарно не було навіть де погуляти... А ще ми так мріяли поїсти нормальну гарячу їжу, ну або хоча б випити гарячого чаю!!!) І ось настав той довгоочікуваний день! Як на зло, того дня мені довелося ще й працювати в готелі «Moose Creek», і мені дали купу кімнат, які я прибирала до 4-ї години вечора... Потім Viki підвезла мене до Grizzly, ми забрали Aselya та багаж і радісні поїхали назад... Viki повела нас у наші апартаменти і... оп, виявляється, нам потрібно було жити в підвалі... ну ви не подумайте, що там був прям підвал... просто наша міні-квартирка знаходилася прямо під номерами клієнтів. Але в принципі нас усе влаштовувало... найголовніше, що там була КУХНЯ!!!!! ПЛИТА!!!! і ХОЛОДИЛЬНИК!!! Ну і, звісно ж, у нас була душова і туалет (як же без цього). Ми були на сьомому небі від щастя і, попри втому та відсутність будь-якої їжі в шлунку, побрели у Walmart (який тепер знаходився від нас ще далі), щоб накупити там купу продуктів і приготувати нарешті нормальної їжі!)

А до речі, прямо навпроти нас жили 2 хлопці з Македонії (Petar і Branko) і один болгарин (Jacob, хоча звати його насправді Yanko)... а трохи далі жили ще 2 болгари (Nic і Kris). Ось із цими хлопцями ми й пропрацювали в одному готелі решту літа. Спочатку для мене було якось дивно, як хлопці можуть бути хаускіперами, але потім ми з Aselya переконалися, що хлопці дуже навіть непогано можуть прибирати (на замітку дівчатам))