Ця сторінка відображає останній тиждень мого перебування в США. Я вже не пишу по днях, тому що тут половину часу я займався фігнею і тільки два дні я щось робив. Ну, загалом, коротко для тих, хто читає щоденник через 6 днів або нічого не зрозумів. Я пропрацював 3 тижні, і бос мені винен 1340 баксів. Платити він не збирається, а я кидати цю справу не хочу, і хочу, щоб у цій країні у мене все закінчилося happy end-ом, загалом, читайте.

Я обдзвонив мужиків і запитав, скільки він їм винен; деякі відповіли, деякі зі мною взагалі говорити не хотіли. Мені потрібна була масовка, коли я буду з ним розмовляти. Подзвонив Сані, сказав, що завтра бос буде на об'єкті і нікуди він не виїжджав; він йому заплатив, щоб він мені так сказав. Я не в образі на нього, йому потрібні були гроші, а я всього лише студент, якого він знає 2 місяці. Я подзвонив деяким мужикам, і ми вирішили зустрітися і розібратися з ним. Оскільки для мене були важливі мої гроші — я не Мойсей і не збираюся за 40-річних мужиків просити зарплату — вони мені були потрібні для однієї цікавої справи. Я взяв телефон адвоката, який погодився мені допомогти; загалом, якщо я йому подзвоню, то він з ним поговорить, і це вже означає, що його в суд викликають і доведеться платити, але це так, про всяк випадок. У мене був телефон органу, який стежить, щоб нелегали не працювали; це великий штраф для роботодавця, а я там знаю купу нелегалів і є докази, що вони у нього працюють. Коли я з ним розмовляв щодо зарплати, я цю розмову записував на диктофон — хоч якийсь доказ. Загалом, озброївшись по повній, я поїхав на зустріч з ним.

Приїжджаю, дивлюся — стоїть його машина, і починають підтягуватися мужики, Саня з Толяном приєдналися до нас. Виходить бос, щось говорить по телефону, і побачивши мене з натовпом, вішає слухавку з квадратними очима. "Ну, здрастуй, Сергію," йду вперед на нього. "Як справи, як відпочинок? Бачу, ти раніше повернувся, щоб розрахуватися з бригадою?" "Ванька, ти зараз граєш з вогнем, не починай тут розбірки, щеня." "А може, це ти граєш з вогнем? Сергію, загалом, у тебе зараз 2 виходи: 1-й — ти прямо зараз даєш мені гроші, ми разом пішки йдемо до банку, ти знімаєш зі свого рахунку і розраховуєшся зі мною, 1340 баксів, або інший варіант, але я пораджу тобі скористатися 1-м." Він подивився на Саню, якому заплатив, ну, те, що буде між ними далі, вже не моя справа. "Ха-ха, який інший варіант? Ти в цій країні ніхто і нічого не можеш зробити, а я легал, так що вали на Батьківщину." "Ну, я не хотів цього робити," дістаю телефон. "Ось дивись, я прямо зараз набираю органи, яким не подобається, коли працюють нелегальні громадяни. Подивися, який натовп нелегалів, Сергію. Далі я дзвоню Адвокату і викликаю тебе в суд, де ти виплатиш мені мої гроші + моральну шкоду за нічну розмову, записи у мене є, не хвилюйся, ти сам розумієш, яка на тебе хвиля піде." Він замовк і зробив обличчя, ніби зараз проломить мені голову. "Добре, Ванька, поїхали до Банку." "Еее, ні, ми ПІДЕМО разом до банку, тобі це ясно? Я таким людям, як ти, не довіряю." Ми пройшли 3 квартали, він зняв гроші і віддав мені, а наостанок я сказав: "Сподіваюся, коли Нью-Йорк буде тонути в 2012 році, ти здохнеш першим," і пішов до метро. Загалом, потім не було нічого цікавого, я поїхав з грошима додому, де мені дуже подобається. The End