О 6 ранку нас будить дзвінок з турфірми. Кажуть, що до 8 години ми повинні бути біля якогось там готелю, щоб нас змогли звідти забрати.

Ранок дуже важкий, ми вже третій день не спимо нормально, рятує тільки безкоштовна кава в офісі мотелю. Викликали таксі і поїхали.

Нас забрав маленький автобус, з якого пізніше ми пересіли у великий комфортабельний автобус. Їхали досить довго із зупинками. Всю дорогу читав і слухав музику.

Коли приїхали, нам сказали, що у нас є 3 години. Ці 3 години пролетіли непомітно. Все це настільки заворожує, що ти залипаєш просто перед видами такої краси. Трьох годин мало. Там можна перебувати невизначену кількість часу. Вражає колірна гама, стільки кольорів в одному місці. Складно передати емоції, які відчуваєш там, стоячи на краю Каньйону.

Ми, незважаючи на всі попередження, лазили по горах, на всякі виступи тощо. Перед такою красою страх висоти просто зникає.

Загалом моя вам порада: не пропустіть шанс побувати на Каньйоні. Це просто неймовірно, і я з повною впевненістю можу сказати, що це було найбільше враження за все літо.

А потім, якщо вам коли-небудь пощастить подивитися найвеличніший фільм "Добрий, поганий, злий", ви будете думати про себе: "Твою матір, я бачив все це наживо, як же я хочу назад". Так, пустеля вона така. Пустеля — це земля молодят і людей похилого віку, що доживають свій вік.