Це жах! Вже кілька днів шукаю житло - але всі спроби абсолютно марні! У Сміттауні взагалі немає жодних варіантів орендувати кімнату! Взагалі ніяких, тільки якщо квартиру чи будинок, а це, зрозуміло, для мене занадто дорого. Та й жити з Річем вже набридає, ніяково перед його сім'єю, перед ним самим... Правда, ці американці такі милі, кажуть, що все ок, живи у нас скільки хочеш. Річ мені каже, що можу як мінімум до наступного вівторка у нього жити. Але в мене бажання якнайшвидше звалити.

Вчора їздили дивитися одне житло, найдешевше, яке тільки знайшли, за 475$ на місяць у сусідньому містечку Port Jeff. Це передбачуване місце проживання знаходиться недалеко від train station, тому на роботу я зможу їздити на трейні, благо діло моє кафе стоїть прямо впритул до станції Smithtown. Але це житло - просто щось з чимось. Якби не за такі гроші, то я б ще погодилася. Двері нам відчинив негр, замотаний у довге помаранчеве вбрання. Провів нас через задній двір у якусь незрозумілу споруду, показав кімнату. Без меблів, стоїть один комод, вікно наполовину забите і чудово чути поїзди, що проїжджають повз. А сам дивний господар цього житла виявився буддійським ченцем, до речі) Сказав, що в принципі може ліжко надати. Але ми з Річем залишили цей варіант на самий крайній випадок, якщо іншого не знайдемо.

Сьогодні поїхали дивитися ще одне місце, там кімнату здає мила бабуся. Але для мене дорогувато, 540$ на місяць. Притому кімната на 2-х осіб, але якщо з'явиться руммейт, то плата залишиться та сама.

Завтра поїдемо в ще одне місце. А говорили, блін, що в Америці знайти житло не важко.. Не знаю, як всюди, але в моєму містечку і прилеглих місцях знайти важкувато. Насправді я вже готова з'їхати куди завгодно, аби не заважати Річу в його будинку. Не можу я так.

А Річ взагалі велика людина. Я взагалі нічого не роблю, він все за мене вирішує - обдзвонює людей, домовляється, возить мене на роботу і з роботи, годує. Та ще й живу у нього за безкоштовно)