Хлопці, треба вірити в дива!
Grand Canyon - найбільше диво планети!!! Один із найглибших і найнеповторніших каньйонів у світі!
Щоб побачити це видовище, ми замовили денну екскурсію з Лас-Вегаса всього лише за 80$!
І ось уже наш автобус розсікає піски Аризони назустріч нашій мрії!
Ми, втомлені та хворі після нескінченної ночі у Вегасі, відразу ж поринули в довгоочікуваний глибокий сон, замість того, щоб милуватися пейзажами пустелі...
На першій зупинці нас розподілили по різних автобусах, залежно від місця на Каньйоні, ми їхали на найпівденнішу точку (South Rim).
Ну і не забули забити рюкзаки всякими булочками, які безкоштовно давали на сніданок!
Далі я пам'ятаю тільки, як іноді відкривала очі і дивилася, чи не пропустили ми Каньйон!
Навіть не спромоглися прокинутися, щоб подивитися знамениту величезну дамбу Hoover Dam!
Ось так ми непомітно і приїхали!
Нас висадили в національному парку, виділили 2 години часу насолоджуватися Каньйоном і на додачу якісь карти!
Ми ліниво виповзли з автобуса, невдоволено нарікаючи: "Чому нас не довезли прямо до самого Каньйону, за що ми гроші платили?"
Стало якось трохи легше після 5 годин сну, але наш стан ще був далекий від того, щоб з легкістю пурхати, радіючи життю!
Недовга прогулянка парком... і... ось воно - ГРАНДІОЗНЕ ТВОРІННЯ ПРИРОДИ!
Я навіть не можу підібрати слів, щоб можна було відчути всю незвичайність і міць цього приголомшливого виду! Grand Canyon здавався якимось нереальним, як декорація до фільму, немов гарна картинка!
Ільф і Петров у книзі "Одноповерхова Америка" описали Гранд-Каньйон так:
"Уявіть собі ось що. Береться величезний гірський ланцюг, підрізається біля кореня, повертається вершинами вниз і вдавлюється в рівну, вкриту лісами землю. Потім він виймається. Залишається як би форма гірського ланцюга. Гори навпаки. Це і є Гранд-Каньйон - Великий Каньйон, одне з найбільших географічних чудес світу. Видовище Гранд-Каньйону не має собі рівних на Землі. Та це й не було схоже на Землю. Пейзаж перекидав усі, якщо можна так висловитися, європейські уявлення про земну кулю. Таким можуть уявитися хлопчику під час читання фантастичного роману Місяць або Марс."
Протягом усього часу ми їздили на автобусі по національному парку, щоб побачити Каньйон з різних місць, ну і звичайно ж пофотатися на пам'ять)
Шкода тільки, що так мало часу, ми встигли подивитися лише зверху.
Хотілося б ще спуститися до підніжжя цих химерних скелястих гір і поплавати по річках...
Сподіваюся, що коли-небудь нам доведеться це зробити!
