День другий.
Отже, у нас залишався ще один день у Л.А. Першу частину дня ми присвятили нашій машині. Справа в тому, що від довгої дороги стерлася одна шина, і потрібно було терміново її замінити. Вирішили поїхати в мексиканський район і там знайти якусь недорогу майстерню. Analeigh, як завжди, вранці кудись пішла, залишивши нас самих. Поки ми з братом поїхали лагодити машину, дівчата пішли кудись по магазинах. Оскільки жили ми в самому центрі, то магазини були близько.
Поїхали ми, значить, до мексиканців міняти гуму. Без проблем знайшли місце, де це можна зробити. За 20 доларів вони нам поміняли одну шину.
Після цього нам захотілося поїхати по магазинах. Поїхали до наших дівчат, які були в Beverly Center – великому супермаркеті одягу в Беверлі-Гіллз. Там виявилася і Analeigh. Оскільки ціни там були досить низькі для Каліфорнії, вирішили дещо прикупити собі і витратити там трохи часу.
Через 2 години я виявив, що вже витратив 300 доларів на одяг і вирішив з цим зав'язувати. Забрав брата, дівчат, і ми поїхали ще раз у Санта-Моніку на пляж, а потім додому.
Вдома Analeigh запросила нас поїхати повечеряти в Голлівуд. Звичайно ж, ми погодилися. Вирішили їхати на нашій тачці, оскільки в машину Analeigh не вмістилося б стільки людей (там був дуже великий безлад). Я сів за кермо. Скажу чесно, по Лос-Анджелесу мені було трохи важко їздити, все-таки дуже велике місто. Всі мене підрізали, сигналили мені, я нервував. А тут я зголосився їхати і повіз нас усіх у Голлівуд. По дорозі 2 рази ледь не в'їхав в інші автомобілі, на що Analeigh відреагувала абсолютно спокійно.
Вечеряли ми в досить непоганому ретро-ресторанчику в центрі Голлівуду, біля Алеї Зірок. Analeigh заплатила за нас усіх, хоча я просив її цього не робити. Але рахунок був досить невеликим – баксів 100. Потім, коли ми вже поверталися додому і стояли на переході, якісь люди впізнали Analeigh і запитали її, чи не знімається вона у фільмах. Вона відповіла, що так, знімається. Як мені приємно тоді було, що у нас в машині сидить голлівудська зірка, нехай навіть початківець.
Так і закінчилося наше перебування в ЛА. Дуже мало часу було, дуже. Потім ми ще з братом пішли вночі гуляти по даунтауну і лягли спати, оскільки вранці ми повинні були їхати далі в Сан-Франциско.
Лос-Анджелес, як і будь-яке інше велике місто, має свої недоліки. Але дуже було приємно їхати по дорогах, які раніше бачив тільки у фільмах.
