Вчора поїхали з Річем дивитися ще одне місце. Але подивившись його, я вирішила все-таки переїхати до бабусі, бо в принципі я зможу добиратися до роботи на велосипеді близько 30-40 хвилин або на автобусі. Єдиний мінус - у неї немає вайфаю, що не дуже радісно, бо зі мною тільки планшет, до якого кабельний інтернет підключити не можна. А інтернет мені необхідний - батьки та коханий панікують, якщо я їм не пишу більше доби) Але іншого варіанту в мене поки що немає, тому, принаймні, перший місяць я буду жити у бабусі. А для інтернету можна використовувати Макдоналдс або Старбакс)

Зібрала речі, Річард довіз мене до бабусі. Потім стали вирішувати питання з великом. Спочатку я хотіла купити вживаний, бо велик Річа, який він мені хотів віддати, був для мене занадто великий - я ногами до педалей не діставала) Але тут раптом допомогла випадковість. Я вперше за весь час, поки жила у Річа, розговорилася з його батьком. І розповіла йому про свої плани купувати велик. Так він згадав раптом, що у них є ще один велик! Який мені вже ідеально підходив) Так, реально корисно з американцями спілкуватися)

Сіли з Річем на велики і поїхали до мого нового будинку. Попутно Річард проводив мені інструктаж як кататися на велику, а я своєю чергою згадувала як це робиться) Адже я на велику не каталася напевно років 7-10))) І мабуть це було помітно, бо Річард з такою осторогою дивився на мої спроби водіння і пробував мене відмовити кататися на роботу на велику. Ну куди діватися, мені теж страшно їздити на ньому, але на роботу добиратися якось треба) Спочатку буду вчити маршрут до роботи, а поки їздити на автобусах. Але це і гроші витрачати, і розклад у них дурнуватий - до 7-ї вечора. Попросила начальника поставити мені розклад до 7-ї вечора, але він сказав, що нічого обіцяти не може.

Але хоч один плюс - з цим дороговартісним житлом у мене з'явився стимул шукати 2-гу роботу. Було б чудово, якби знайти роботу поруч з домом, вранці працювати на 1-й роботі, а ввечері на 2-й, щоб нікуди не їздити. Але чорт його знає, як воно там вийде.