Жити в хостелі на Miami Beach було класно, але дорого... та й кілька мінусів теж було... наприклад те, що крім нас у кімнаті ще двоє... і вони постійно змінюються!! Засинаєш - на сусідньому ліжку спить одна дівчина, прокидаєшся - вже інша... або взагалі нікого немає! За речі було страшно... інша справа, що цих самих речей у нас було не особливо багато! Багаж мій так і не знайшли на той час... що було добре - прямо в хостелі була Laundry - пральня. Скільки вечорів ми там провели!! Речей мало, приїжджаєш з роботи - і в Laundry, прати... тільки ця дурна пральня погано працювала - попрати ще сяк-так попріє, а сушити одяг не хоче! Що ми тільки не робили! По 5 разів у Dryer речі завантажували, монеток накидаємо... і сидимо 20 хвилин на прасувальній дошці - речі стережемо! І так по 3 заходи майже щовечора... до темряви, коротше)) У кімнаті одяг сохнути категорично відмовлявся! Кондиціонер працював на славу! Навіть холодно вночі було! За час нашого короткого перебування в цьому хостелі ми добряче дістали Дем'єна)))) Бідолаха... машина не пере - Дем'єн, допоможи! Речі здати в камеру схову - Дем'єн.. інтернет потрібен - знову Дем'єн)) холодно в номері - знову Дем'єн.. але особливо важко йому доводилося з laundry, звісно: то порошку немає, то у нас чвертак застряг у машині, то прати не хоче, то сушити, то просто заради компанії з собою кликали)) Він навіть згадав як це російською сказати - (вибачте за точність відтворення) - "e**na pralka", чим дуже нас здивував )) Сміялися від душі, вираз знову-таки прижився)) для позначення непереборних труднощів)) та й просто так.. прикольний хлопець, сумуємо за ним.

А ще добре було, що все поруч: магазини тощо.. а особливо пляж! Перше моє купання в океані відбулося під девізом "crazy russians!!" )) нагадую, що купальник залишився в багажі, а багаж десь на шляху до Маямі... розгулювала я містом у чорній сукні, купленій нещодавно в Ross.. ну і значить якось після роботи залишилося у нас час, щоб на пляж зазирнути.. Надя побігла у воду, а я залишилася з нашими речами на березі... купається вона і мене з собою кличе... а як я піду - я ж у новій сукні, без купальника... та й якщо я сукню намочу, то висохнути до завтра не встигне...-всі пам'ятаємо про чортову laundry.... та й до хостелу 10 хвилин містом пішки йти.... що люди подумають... але через 10 хвилин мені стає все одно, що сукня нова, а через 15 - що буде мокра.. океан все-таки!! Надя вибігає на берег, хапає мене за руку і тягне у воду! Ми скачемо у воді, ловимо хвилі... радіємо і веселимося.... а потім йдемо містом до хостелу)))) З мене струмками стікає вода, я посміхаюся і викручую сукню)) люди показують на нас пальцем і повчально, зі знанням справи кажуть "crazy russians")) а нам все одно)) Ми приходимо в хостел, Дем'єн цікавиться, чи все у мене в порядку (..так і хочеться додати: з головою...=) ) звичайно, в порядку! Краще не буває))!

Про продовження того вечора, думаю, ви вже здогадуєтеся... черговий вечір проведений у пральні... сидимо на прасувальній дошці, закидаємо монетки в Dryer, намагаємося висушити мою сукню і Надін купальник... знову не виходить, кличемо Дем'єна.. далі йде неперекладний польський фольклор...)) Завтра ми з'їжджаємо і він нас більше не побачить... люди з ресторану поспівчували нашій долі і вирішили прихистити нас на деякий час у себе... безкоштовно, природно.. це авантюра... чорт, краще б ми тоді в хостелі залишилися...