Подорож Сполученими Штатами Америки для мене та моєї найкращої подруги почалася в Нью-Йорку, місті міст... місті, яке ніколи не спить, місті вогнів і хмарочосів, які настільки високі, що кінця їх не видно там, угорі... ми втратили голову, як тільки вийшли із залізничної станції прямо на Мангеттен. Одразу були засліплені мільйонами вогнів звідусіль, все горіло. Величезні екрани, що миготіли, блимали, рясніли, рекламуючи мюзикли... Король Лев... правда, йшов невеликий дощ, але завдяки цьому на місто опустився туман (у який заповзав наш літак при посадці)... і шапки хмарочосів тонули в тумані там, високо-високо... і видно було тільки моторошні вогні, що просвічували звідкись із неба... шалена кількість чорних. Таке враження, що всю Америку населяють тільки чорні, причому саме такі, якими їх малюють... у величезних снікерсах на ногах, кепках або шапочках, футболках з довгими рукавами та дутих жилетах, з сережками, у браслетах і ланцюгах... на автобусних станціях, у метро... з їхньою фірмовою ходою. Сподіваюся, ніхто з них не зможе прочитати мою стіну... але часу не було зовсім. Сіли на автобус і погнали в Nags Head, містечко, де нам і належить провести три місяці.