2 серпня.

День завжди у нас починається стандартно: о 10 ранку починається робота. Оскільки ярмарок починається тільки 7-го, дні у нас хоч і робочі, але вельми розвантажені, проте боси ніколи не кажуть, о котрій ми закінчимо, а в останній момент часто з'являються несподівані нові завдання. Тому я до останнього моменту не знав, чи вийде. Лякала і можлива відсутність квитків, тому що на концерт у місті після Індіанаполіса квитків не було.

З роботою все склалося добре, і висунутися ми змогли о 6 вечора, діставшись автобусом до центру даунтауна, ми поняття не мали, де ми взагалі, і куди нам йти, все що у нас було, це те, що треба було шукати перетин двох вулиць. Через 15 хвилин пошуку ми випадково натрапили на одну з потрібних вулиць: New Jersey street. Там же зустріли хлопця і дівчину, рок-н-рольної зовнішності, вирішили йти за ними, і, як виявилося, не прогадали, вони йшли на концерт.

Концерт проходив у будівлі, що нагадувала музей або театр, ніяким клубом тут і не пахло, на вулиці стояло чоловік 50, багато людей із зачісками як у Майка Несса =) Атмосфера вельми дружня. Прямо перед дверима стояли турнікети, що розділяли людей на 3 потоки, тут же кілька охоронців, які перевіряли кишені. Підійшовши до них, відразу ж запитали, чи є квитки і де їх можна купити. У відповідь прозвучало «Yes, right here». Я був щасливий.

У день концерту квитки продавалися за 30 доларів, придбавши 2 тікети вже всередині будівлі, ми рушили далі. Монументальні сходи, стелі, вельми незвично. Піднявшись на другий поверх, побачили людей, що продають стаф. На концерт крім Social Distortion були заявлені ще 2 групи: The Strangers і Crivet, раніше я про них нічого не чув. Окинувши поглядом стаф, звернув увагу на 1 майку Social Di, і блін, у жирних америкосів чоловічі майки були тільки починаючи з медіум розміру, мені потрібна була смол. Байки коштували по 50 баксів, майки 25, набір стікерів 10, коротше занадто дорого =( стафу я не купив.

Зал являв собою велике приміщення, в центрі пульт звукачів, позаду продавали спиртне, шкода не для нас, велика сцена. Загалом, приміщення, ідеальне для концертів такого роду.

Рівно о 7 (мене порадувала пунктуальність) почали свій сет The Strangers, нічим особливим мені вони не запам'яталися, не хочу приділяти їм часу. Після 10-хвилинної перерви на сцену вийшли Crivet, і ця група виявилася... жіночою. І відіграли вони просто ппц, швидкий панк-хк, чітко, зіграно, ефектно, вони мене вразили, я не думав, що дівчата можуть так грати.

Зал чекав Social Distortion... До сцени підтягнули ще пару охоронців. Команда техніків прибрала апарат перших двох груп, винесли гітари, почали перевіряти мікрофони... Пауза трохи затягнулася, на фоні грав чистий рок-н-рол 50-х, потім почало змінюватися світло, раптом почали виступати деталі, які не були помітні раніше: номерні знаки, розвішані по сцені, автомобільні фари, на задньому фоні на всю стіну проекція старого американського автомобіля з датами (1979-2009), рухомі іграшки. І тут на сцену виходять Social Distortion. Назву першої пісні не пам'ятаю, потім Another State of Mind, Mommys Little Monster, Sick boy, highway 101, don’t drug me down, потім пару нових, я раніше їх не чув, Rich for the sky,.. У перших рядах люди слухали і плескали, трясли руками, головами, трохи далі слем, ми стояли в перших рядах збоку, в 3-х метрах від нас був басист, Майк Несс був посередині, але часто підходив до кутів, на початку вони частенько стрибали. Взагалі я так зрозумів, що сет у них був побудований таким чином, що в першій половині йшли більш швидкі пісні, в кінці більш спокійні пісні. Потім вони поставили гітари і пішли, зал кричав, співав, і вони вийшли знову, щоб відіграти ще 5 пісень, гітарист постійно міняв гітари, Несс чергував 2 Гібсони. Передостанньою вони зіграли нову річ, досить швидку, рок-н-рольну, завершили вечір Story Of my life... Дякую їм за півтори години панк-року.

Вийшли з Murat Center о 23 годині, почали шукати таксі, на зворотному боці будівлі виявили їхній автобус, десяток фанатів, що чекають на них, сек'юріті, розмальований у вогонь Каділак =) ми ж сіли в таксі і поїхали.

Чудовий вечір. Тиждень був дуже насиченим, і все сприймалося як сон...

Залишилося 2 групи, на які я хочу потрапити за будь-яку ціну.

Фото у фотоальбомі.