Боже, у цьому Нью-Йорку купа різних магазинів, і щоб усі їх пройти, потрібен цілий місяць, а то й більше! Як я вже писала до цього, у мене все було «під контролем»... я виписала адреси тих магазинів, у яких можна накупити красивого, модного і недорогого одягу... але блін, оскільки ми ніколи в житті не були в цьому величезному і до жаху багатолюдному місті, то знайти ці ось самі магазини було не так-то просто... тому ми вже просто заходили в усі, які тільки траплялися нам на шляху. Взагалі, Нью-Йорк — це ідеальне місто для шопоголіків, оскільки тут постійно можна побачити написи: «Sale», «Clearance» і т.д. А у вересні якраз-таки пік цих ось самих розпродажів! У деяких магазинах знижки доходять аж до 80%!!! (ну правда і ціни в таких магазинах просто нереально високі). Ну загалом, ми вирішили, що перший день ми проведемо на Верхньому Мангеттені, а ось уже на другий день поїдемо в Нижній, оскільки там знаходяться відомі всім China Town і Little Italy. Ну що сказати, 2 дні, особисто для мене, ну просто жахливо мало часу на шопінг! Хочеться ж походити, порівняти ціни... а раптом що-небудь краще знайду!) Я в рідному-то місті одні тільки туфлі можу тиждень шукати... а тут Нью-Йорк з купою магазинів, від яких так і зносить дах (хлопцям цього не зрозуміти =). Ну ось ми з Аселею перший день так і проходили, попридивлялися, а до кінця дня зрозуміли, що так нічого путнього і не купили... але зате втомилися, як собаки) Я навіть на роботі так ніколи не втомлювалася) Наступного дня ми прокинулися з повною впевненістю, що сьогодні-то ми вже точно купимо все, що треба. У перший день нашого «великого шопінгу» ми знайшли один офігенний магазин під назвою Manhattan Mall... і ось там, дійсно, справжнісінький рай для будь-якої дівчини. Всередині цього магазину є відділ Strawberry, в якому купа офігенних і, що найголовніше, справді недорогих шмоток. Але оскільки ми знайшли його вже під вечір, то нічого купити не встигли, тому що вони закривалися. Тому ми вирішили, що вирушимо туди вранці наступного дня. Прокинувшись вранці і зібравши всі свої речі, ми пішли пряміком туди. Найсмішніше було те, що мене навіть не запускали в примірочну, оскільки я набирала занадто багато одягу для примірки). Накупивши там усе, що можна, ми побігли шукати найближче метро (благо воно було прямо в цьому торговому центрі). Приїхали ми значить у цей Нижній Мангеттен і стали відчайдушно шукати China Town. Вже потрапивши в цей район, ми ще не до кінця розуміли, чи туди ми потрапили, оскільки уявляла я його зовсім іншим... особисто я думала, що China Town — це такий великий базар, типу барахолки. Але виявилося все зовсім навпаки... China Town розташований прямо на вулиці... ну тобто йому відведена ціла вулиця. Ось йдеш ти вулицею, а по обидва її боки купа маленьких бутиків з усякою всячиною, починаючи від біжутерії, парфумів, сумок і закінчуючи всілякими сувенірами. Ну, чесно кажучи, мені там взагалі не сподобалося... я очікувала чогось більшого. Тільки ось ми з Аселею здорово ступили і відразу не накупили там побільше сувенірів... думали, що повернемося пізніше, а потім було вже зовсім пізно і довелося купувати на Мангеттені втридорога. Ні в якому разі не купуйте сувеніри в магазинах, оскільки в China Town'і ви знайдете те саме, але набагато дешевше! Найбільше мене бісили китайці... по-перше, вони такі приставучі, що іноді хотілося послати їх куди подалі). А ще вони до того ж жахливо люблять гроші. Коли я розплачувалася за що-небудь, вони так хапали гроші, що я боялася, як би вони не відірвали мені їх разом з рукою! А до речі, обов'язково торгуйтеся з продавцями! Мені було просто цікаво порівняти ціни на сумки там і в звичайних магазинах... ось я і підійшла до однієї китаянки і тицьнула на першу-ліпшу сумку, що потрапила мені на очі. Вона мені відповіла, що коштує та сумка 30 баксів. Дізнавшись ціну, я розвернулася і хотіла йти далі, але почула, як та крикнула мені, що може віддати її за 28 доларів... ну я їй мило відповіла, що мені все одно, оскільки ця сумка зовсім мені не подобається. Але наполеглива продавчиня не збиралася від мене відставати, і ціна цієї сумки зменшувалася з арифметичною прогресією: 26, 24, 22, а під кінець вона була готова віддати мені її всього за 18 доларів)) Підступний народ ці китайці)) Кінець цього дня ми провели там же на Нижньому Мангеттені, марно намагаючись знайти хоч що-небудь, поки всі магазини зовсім не закриються. Найбільше ми шкодували, що в перший день ламалися як дурепи і не купували те, що подобається, через боязнь прогадати. Це ж треба так схибити: провести 2 дні в Нью-Йорку, мати при собі гроші і не встигнути купити те, що треба) Нам пощастило, що ми прибігли в MegaStore J&R якраз за півгодини до його закриття і встигли-таки купити там собі нетбуки. J&R — це, до речі, нереально величезний торговий центр, в якому можна знайти все, що твоїй душі завгодно! Коли стало вже зовсім темно, ми зрозуміли, що ловити нам у тому районі нічого, оскільки всі магазини вже були закриті... а ходити в тому районі було трохи моторошно. Ось і поїхали ми назад у свій «улюблений» готель, оскільки не уявляли, як у такому знеможеному стані зможемо провести всю ніч в аеропорту.