І ось настав етап "Пошук джоб-офферу". І цей етап вже став випробуванням, адже я так і не знайшов роботу до вильоту, і не працював ще три тижні, коли вже безпосередньо був у місті. І якщо чесно, то так і не знайшов досі, робота знайшла мене. А точніше орендодавець знайшов людину, яка запропонувала мені роботу. Всі ці три тижні я відпочивав і дивився місто, купався і фотографував все підряд. Теж непогано! ?Мого роботодавця звати Януш, поляк. У мене одразу асоціація з Янушем Леоном Вишневським. Він так прикольно розмовляє. Щоправда, по телефону нічого не зрозуміло, а вживу все розумію. Ну ось я і працюю. Працюю прибиральником території. Двірником. Хоча найкраще мою роботу можна описати за допомогою слова "суботник". Те саме, за гроші. І адже подумати тільки, планував працювати два місяці, а вийде (напевно, вийде, тут дуже все гнучко в Америці) 5 тижнів. Зароблю стільки, хочу те-то. І кожного дня все може змінитися. Все змінюється. Потрібно бути flexible.