Якось ввечері, прогулюючись Мангеттеном, ми з Леною натрапили на магазин, який я впізнав ще метрів за 300. Це один із найвідоміших скейт-шопів Нью-Йорка - Blades. Ха, ну і, звісно, я не пішов звідти без дошки. Адже моя стара зламалася ще в Рочестері.

Ось так я знайшов собі заняття, поки Лена працювала вдень. Я катався на Стейтен-Айленді в скейт-парку на пляжі, ближче до вечора їхав на Мангеттен, і ми гуляли допізна.

Познайомився з парою хлопців, разом покаталися вулицями. Чесно кажучи, я думав, що коли приїду, то тут усі підряд робитимуть неймовірні трюки. Як виявилося, це не так, і навіть я зміг не один раз вразити американців у плані катання. Було приємно.

Загалом так і минали дні в Нью-Йорку. Катався вдень, увечері їхав до Лени на Мангеттен, вона мене підгодовувала млинцями та кавою з роботи, потім ми йшли гуляти. І це було неймовірно. Просто було дуже приємно нічого не робити, просто тинятися вулицями вечірнього Нью-Йорка.

Я ще дуже довго сумуватиму за цим містом.