Америка... думаю, що кожна людина мріє там побувати хоча б один раз у житті... ну що сказати, звісно ж, я не була винятком і мене теж тягнуло в цю далеку і таку недосяжну, на той момент, країну. Якби мені рік тому сказали, що я поїду в Америку і проведу там майже ціле літо — я б, чесно, не повірила, та ще й довго сміялася б з цієї людини...

Для мене, насправді, все сталося дуже швидко і несподівано... Про програму Work and Travel я знала давно, але лише один раз згадавши про неї мамі — тут же забула про неї думати... Справа в тому, що все своє свідоме життя я була домашньою дівчинкою, нікуди не виїжджала, надовго з дому не відлучалася. Тому мені постійно доводилося доводити своїм батькам, що донька в них уже самостійна і голова на плечах у неї є. Але батьки є батьки, і думка про те, що їхня дитина житиме в іншій країні, на зовсім іншому материку, приводила їх у жах... врешті-решт я майже змирилася, як раптом трапилося диво, якщо це, звісно, так можна назвати... Загалом, десь наприкінці серпня я дізналася, що один мій однокласник їздив за програмою Work and Travel... ну і що такого, подумаєте ви, а для мене це було рятувальним колом... Просто цей ось мій однокласник був дуже «відомою особистістю» серед вчителів і батьків, поки ми вчилися в школі, оскільки майже всі батьківські збори починалися з теми його відвідуваності, успішності тощо. В принципі, англійською він знав тільки такі елементарні фрази, як: «Hello, how are you?», «I am fine, thank you!» і на цьому, напевно, все. Загалом, я вирішила, що це мій шанс... так би мовити, якщо і це не допоможе — то можна поховати свою мрію. Реакція моєї мами на новину про те, що цей ось мій однокласник поїхав за програмою Work and Travel, повернувся додому живий і неушкоджений, та ще й гроші заробив, перевершила всі мої очікування... сказати, що вона була здивована — значить нічого не сказати... вона була в шоці! І тут у бій вступила я: «Ну як так, він же зміг — значить і я зможу!» Почалися довгі суперечки, роздуми, розмови, і врешті-решт я здобула перемогу! Моєму щастю не було меж! Моя мрія стала на один, нехай на зовсім маленький крочок ближче до свого здійснення...