За день до співбесіди нас зібрали в офісі IEC, де детально розповіли, що нас чекає завтра, які приблизні питання, як поводитися, що брати з собою, а чого не потрібно.
Вранці наступного дня ми вирушили до консульства. Трохи почекавши, нас почали запрошувати по одному. На вході зустрічають 2 охоронці, одному здаєш всі непотрібні речі, телефон, ключі і все-все, що не стосується співбесіди, і він дає тобі бейдж, другий стежить за тим, як ти проходиш через металошукач, і якщо пищить, то дивиться, на що. Майже у всіх щось та пищало, коли я пройшов - тиша, охоронець на мене здивовано дивиться і запитує: -Ти чого? -Що? -Ну не пищить на тебе... а на всіх пищить... -ну так) погано хіба? -Ну-ка покажи ремінь... аа... маленька пряжка, ну добре, проходь) І так далі, двері, невелика прогулянка вулицею до наступної будівлі, і ось вони, ті самі віконця і зал очікування. Сідаємо по черзі, як говорили в IEC, і чекаємо... Спочатку підходимо до 3-го віконця, розписуємося в DS-2019, віддаємо назад, сідаємо на місце, потім по черзі в 1-ше віконце для здачі відбитків пальців і знову сідаємо на місце, а далі чекаємо, коли консул запросить до свого віконця. Я був у першій десятці черги, і довго чекати не довелося, всі сиділи тихенько розмовляли, хоча це було заборонено, але настрій був чудовий, і хвилювання особливо не було. І ось перша дівчина йде до консула, після 3-4 хвилинного діалогу вона повертається засмучена... -відмовили у візі... мабуть, через погану англійську або дівчина просто перехвилювалася, але після її відмови всі затихли і почали нервувати і хвилюватися більше... потім кілька людей отримали візу і черга дійшла до мене, тут або мені так здалося, або справді той час, як хлопець, який був у черзі переді мною, повернувся, і до того моменту, як консул назвав моє прізвище та ім'я, мені здавалося, що була велика пауза, і напевно це був найбільш хвилюючий момент, але коли підійшов до консула і привітався, хвилювання кудись зникло. Далі діалог з консулом, його перше питання я трохи не так зрозумів, але потім він посміхнувся і перефразував питання, після чого я відповідав на його питання, і він сказав 'your visa approved', я подякував, побажав гарного дня, і ми попрощалися. Вийшов з посольства, дочекався своїх друзів, погуляли по Астані, і поїхали додому.
На даний момент чекаю підтвердження Job Offer, вирішую питання щодо здачі сесії достроково і готуюся купувати квитки =)
2010-04-15
Статус контракту - OK іхуу)
