За вікном типовий каліфорнійський і взагалі американський пейзаж. Якщо це не гори з лісами, то це напівпустелі з полями. У Каліфорнії, як і всюди в західній половині країни, дуже сухо. На місці невеликих озер восени — лише сліди засохлої тини. Зелені тут тільки спеціально зрошувані ділянки, в іншому — суха земля з жовтою ламкою травою заввишки 10 см...

І ще крутіше було на дорозі до Сан-Франциско зустріти справжнє золоте поле. З травою, хоч і короткою, але густою, залитою сонцем і вітром, сліпучою, наскільки сягає око... Це поле і стало обкладинкою цього альбому. Такої тиші й задоволеності життям у мене не було більше ніде. Повалився на землю і дивишся в небо. Ех...

Потім ми встали і, проїхавши ще кілометрів 50, побачили на узбіччі апельсиновий рай. У сенсі, сад) який забезпечив нас 20 кг найсмачніших і соковитих апельсинів. Ми їх їли потім ще днів 5, оо, це були найсмачніші апельсини, які ми їли в житті, і нехай хоч хто-небудь скаже, що я брешу...)))

Через ще 50 кілометрів нарвали квітів у бабусі в городі і встромили їх собі у волосся.

"If you're going to San-Francisco, you should wear some flower in your hair..."