Сподівався, що потраплю до Habiniwski (ви вже самі здогадалися чому), і вже підходив до його вікна, ЯК РАПТОМ ВІДКРИВАЄТЬСЯ ПЕРЕДОСТАННЄ ВІКНО І МЕНІ ПОКАЗУЮТЬ – ТУДИ, ЛЮБИЙ, ТУДИ...

• Я: Hellllo! I’m here! Посмішка до вух, рука піднята (психологічний прийом, ви на підсвідомому рівні даєте зрозуміти, що у вас немає в руках зброї, це до нас з давнини прийшло, раніше люди показували руки, щоб інша людина зрозуміла – ви налаштовані дружньо).
• Я: How are you doing? З таким виразом, ніби прийшов до старого приятеля, якого не бачив років 20. Віце-консул розплився в посмішці аж до вух.
• ВІН: Hello, I’m feeling good and you?
• Я: Well, I’m fine, for sure (Якось аж занадто впевнено сказав, але не нахабно)
• ВІН: Is your name Uladzislau?
• Я: Yup! You are right! This is my name
• ВІН: Where do you study?
• Я: I am a student at ***** **** ********** named after *******. (ім'я відомого російського поета, та так це сказав, що ледь сам не повірив, що він найвеличніший поет у світі, хоча може воно так і є)
• ВІН: It seems to be very interesting place
• Я: Definitely!
  (Втупився в комп, а я продовжую тиснути легку посмішку)
• ВІН: Ok, I see you studied at another university?
• Я: Yes, but I transferred to my University, by reason of better education and... (хотів сказати cuz it’s closer to my home and I’ll get better job opportunities, але не судилося 🙁)
• ВІН: So, what is your course of study?
• Я: I’m a fourth year student and my major is Economic(al) Law? (зморозив, буває, я ж типу нервував)
• ВІН: Sorry?
• Я: Ooops, Economic Law
  (Починає дивитися паспорт, сторінку з моїми візами – там Шенген і Польська Національна)

ВІН: I see you have several visits to EU? (А там штампів штук 10, добре, що паспорт оновив вчасно, а то побачив би, що там сторінки живої для візи немає, фіг би відкрив). Він сам собі: “To Poland”.

Я: Yes, I travel much, (тут думаю підніму-но я собі ціну) there is a good shopping, I buy different stuff there and when the last time I was there... I have bought a car. (тут мені чи то почулося, чи то що “Yes, I know”)

ВІН: And where are you planning to go?

Я: I’m planning to visit *******. It is a historical city

ВІН: I know (тут контакт починає втрачатися)

ВІН: What duties are you going to do there?

Я: Well, I will do some cleaning job, like brushing, swiping, some storage work like preparing cleaning stuff, brooms etc., moving, removing furniture... (знову перебив... говорю занадто багато, занадто посміхаюся і говорю, як мені здалося, фамільярним тоном, пробую виправитися...)

Але не тут то було!!!

• (Він тихо) Your visa is approved
• Thank you, (не хочу йти) Have a nice day!
• No, you have an exciting summer! (І посмішка як на початку 🙂)))))
  Висновок: Хороший мужик все-таки, Douglas Johnston, Dzieki bardzo [Спасибі велике 🙂]

*До речі, два питання я погано розчув, він мені сам повторив.

У Штатах я залишатися вже точно не збираюся, Білорусь реформувати треба, роботи тут багато ще, значить, будемо працювати...

Вийшов, як належить, вимкнув мізки, але ввімкнув нахабство. Попросив сигарету у перехожої, закурив і розслабився. Бідна жінка так злякалася, що спочатку не зрозуміла в чому справа. А мені смішно .

А, так і запальничку, яку я зарив у землю, у клумбі я так і не знайшов...