Вчора, 9 серпня, у ПАР було свято. Жіночий день, або Міжнародний жіночий день.

Я ходила-бродила, чекала на дзвінок із клубу, куди хотіла влаштуватися працювати. Не дочекалася.

Настрій був дуже і дуже не дуже. Щоправда, у магазині милі чоловіки подарували мені рожевий значок, на якому написано: «Я супер екстраординарна жінка!»

Дрібниця, а приємно)

Під вечір стало зовсім сумно, бо всі навколо святкують, а я одна тиняюся містом і все.

Прийшла в хостел. Почала скаржитися на життя друзям. Взагалі соромно, звісно. Я тут у ПАР, а ще скаржуся)

Але що поробиш!

Отож.

А до мене підселилася нова сусідка. Дуже мила дівчина з Бразилії на ім'я Lígia)

Ну і що ви думаєте?

Мій сум як вітром здуло! Бо вона покликала мене гуляти й веселитися)) Про наш нічний похід розповім у наступному пості)