Після мексиканської паті ми вирішили влаштовувати свої власні в нашому будинку, де ми жили без господарів. Запросили багато народу, купили випивки (мені на той момент вже виповнилося 21, так що я міг вільно купувати алкоголь). Випили ми тоді багато і нам почало зривати дах – ми почали їздити п'яні на незареєстрованій машині сусідніми вулицями. В один момент я загальмував десь у кінці сусідньої вулиці і мені з даху постукав мій брат, типу, ЕЙ, ЧУВАК НЕ ТАК ШВИДКО, А ТО Я ЛАДЕН БУВ ВПАСТИ! Це було щось. Я навіть не здогадувався, що він може бути на даху.

На той момент у будинку вже зібралося досить багато народу (якісь 30 мексів, невідомо звідки взялися, з травою і кокаїном і т.д.). Коли в черговий раз мій брат сів за кермо, щоб попалити гуму, біля будинку, одночасно з різних кінців двору увімкнулися поліцейські мигалки. Було страшно, оскільки мій брат under age, тобто пити йому взагалі не можна і тим більше їздити на машині без номерів. Я взяв свій паспорт, навіть не знаю, чому, і пішов виручати брата, поки 30 п'яних рил спостерігали з балкона за тим, що відбувається. Копи попалися хороші. В Америці взагалі багато таких копів. А сенс їм тебе вантажити? Хабарів вони не беруть, ось і ставляться до людей по-людськи, реально можуть увійти в ситуацію. Ось і нас зрозуміли: студенти, паті і все таке. Запитують брата: «Пив?». А той відповідає: “just one beer”, хоча виглядав він так, ніби пів літра горілки випив. Ну, копи, типу, кажуть, гаразд, пацани, більше не пийте, вилазьте з машини і йдіть спати. Ну ми і погодилися на такий варіант, тоді ще не розуміючи, як нам пощастило, що за таке ми і сісти могли, враховуючи те, що в будинку люди курили траву і нюхали кокаїн.

Взагалі за літо нам траплялося багато копів – хороших, поганих, різних. Чомусь дуже щастило цього року на копів. Або не щастило, не знаю. Але спілкуватися доводилося з ними майже щодня з різних причин.