Нещодавно розмовляла з подругою. Розповіла, що збираюся, готуюся. Почувши, що я ВЖЕ підготувала для себе маршрут, виписала телефони екстрених викликів, перелопатила купу сайтів і прочитала про різні форс-мажорні ситуації та виходи з них тощо... Каже, що НІХТО зі знайомих, хто їздив або збирається поїхати, ТАК не готувався. Вважаючи, що найкращий відпочинок – це імпровізація і взагалі, все було добре і без такої ретельної підготовки.

А я от думаю, що найкраща імпровізація – це добре відрепетирувана імпровізація. Чи я не права? Але мені реально подобається так от готуватися до поїздки, читати і думати... І я абсолютно впевнена, що все одно дуже багато чого піде не так, як я запланувала, буде багато всяких комічних ситуацій тощо... Але принаймні до частини того, що мене чекає, я буду готова. Адже там не буде батьків чи чоловіка, яким можна зателефонувати і сказати: «Заберіть мене звідси, щось дощ починається». А я буду знати, що потрібно буде взяти парасольку, тому що в цей час зазвичай збираються хмари. (Якщо що, це абстрактний приклад. Прим. автора)

Загалом Я в очікуванні співбесіди в консульстві..)