Почну з того, що все літо я пропрацювала рятувальником біля басейну в маленькому містечку, в якому і ходити нікуди було, а з транспортом взагалі біда... Працювала я 63 години на тиждень, що з урахуванням низької зарплати рятувальника і відсутністю приводу для витрат, дозволило мені зберегти гроші для великої подорожі... Я приїхала працювати в Америку без компанії друзів, намагалася здружитися з ким-небудь, щоб поїхати подорожувати, але у всіх були квитки на початок вересня, тому мені довелося все робити самій...

Моя перша поїздка була в середині літа, я запитала компанію про тиждень відпустки і поїхала в Нью-Йорк, протягом цього тижня знайшла день, щоб поїхати і подивитися на Ніагарські водоспади... Оскільки це був тільки початок і досвіду подорожей у мене не було, я не резервувала житло через інтернет і толком нічого не знала, що і де мені треба встигнути подивитися в Нью-Йорку... За щасливою випадковістю я познайомилася з американцем мексиканського походження, який працював у мене на басейні landscape... і він теж прямував у Нью-Йорк, так що він мені допоміг дістатися, а ще й з пошуком хостелу допоміг, я забронювала тиждень... потім попросила його зводити мене на Empire State Building і купити карту міста... потім я з ним попрощалася і залишилася одна... Наступного дня пішла в Центральний парк, я жила на верхньому Мангеттені і пішла у верхню частину парку і через півгодини благополучно переплутала південь і схід... добре, що там дуже багато рикш... і один з них був українець, сказав, що безкоштовно мене довезе і допоможе мені вибратися, він прокатав мене по парку і довіз до Columbus Circle і пояснив, як мені можна дістатися до Статуї Свободи... я вже дізналася, що можна взяти і безкоштовно прокотитися на ferry до Staten Island... А ще я дізналася, де є автобусна станція, де можна купити квитки на Ніагару... ну я і поїхала на метро до станції, вийшла і не змогла знайти... добре, що мені допоміг один хлопець дійти до Greyhound'а і купити квитки, і я вже знала, що ввечері наступного дня я вирушаю на водоспади... Коли я їхала в цьому автобусі всю ніч, я так сильно змерзла... я була так рада, що я поїхала в джинсах... Кондиціонер в цих автобусах пекельний... Але як не дивно, я досі користуюся цією компанією автобусів... Приїхала я вранці ще до відкриття атракціонів, спочатку посиділа в парку... потім звернула увагу, що всі кудись рухаються в одному напрямку, я пройшлася і зрозуміла, що я була так близько до водоспадів... мені так сподобалося... це така краса!!! За весь день я використала тільки 2 атракціони, а так просто гуляла і ходила в кафе... так я провела весь день... автобус назад у мене був на пів на 11 вечора, я спеціально купила такі квитки, щоб встигнути подивитися водоспади вночі...

Потім повернувшись у Нью-Йорк просто гуляла, каталася, дивилася... найбільший недолік поїздки наодинці, що постійно просити людей зробити твою фотографію набридає... і не завжди трапляються ті, які погоджуються...

Як завершився тиждень, я сіла на автобус і поїхала до Вашингтона, а звідти я домовилася зі знайомими, що вони мене заберуть (благо вже до цього часу у мене були знайомі... а то літо дуже було повільне, поки я їх не зустріла) Так ось, я приїхала, а виявилося, що вони ще в Ocean City, а це як мінімум ще 4 години їх чекати, а я була з величезною сумкою... вирішила їх чекати на Union Station... чекала-чекала... а оскільки у Вашингтоні дуже багато безхатьків, вони всі гроші просили, а потім до вечора вже коли стемніло, один з них підійшов до мене і сказав, що у них є місце переночувати!!! Я була дуже здивована... але все одно дуже мило з їхнього боку.