Нью-Гемпшир (New Hampshire) – це невеликий штат на північному сході США. Його неофіційна назва – «Гранітний штат», оскільки на півночі штату розташовані так звані White mountains, але про них я розповім у наступному блозі, а поки що потік корисної інформації:

1. якщо заглибитися в історію, то Нью-Гемпшир – перший штат у США, який проголосив незалежність від Великої Британії;
2. офіційний девіз штату: "Live free or die", тому тут дуже цінуються особисті свободи громадян і закони максимально ліберальні, аби тільки люди почувалися комфортно. Наприклад, водити машину тут можна з 15 років і пристібати ремінь безпеки зовсім необов'язково (не подумайте, я не вважаю це правильним, але, як відомо, в американців на все свій погляд, у т.ч. і на свободу; на жаль, не можу навести статистику щодо ДТП). Свобода виражається і в розмірах податків, New Hampshire вважається штатом з найнижчими податками, і що важливо, тут немає податку на покупку, як в інших штатах. Тобто вже в сусідньому штаті, коли підходиш розплачуватися до каси і даєш уже заздалегідь підготовлену суму грошей, то тобі ще доводиться платити певний відсоток податку на покупку з цієї суми, а ТУТ ЯК ВДОМА: податки якщо є, то включені в ціну, тому голову зайвий раз морочити не треба.
3. клімат тутешній теж майже як вдома: також помірно спекотно, тому звикати легко, акліматизація проходить швидко (якщо ви, звісно, родом із середньої смуги). Жодних природних катаклізмів типу смерчів та іншого не буває, тільки шторми іноді, та й то несильні, так просто: для різноманітності, щоб був час поспостерігати за ДИВОВИЖНИМ БУЙСТВОМ ОКЕАНУ. До речі, вода в океані, на жаль, холодна (все-таки північний штат), але люди все одно купаються, правда вона прогрівається більш-менш тільки до серпня...

Я вже двічі була в курортному містечку Hampton Beach штату New Hampshire, що знаходиться на самому березі Атлантичного океану. Якщо чесно, перше враження було таке, ніби все місто з єдиними двома центральними вулицями Ashworth Street and Ocean Blvd просто складається з одних готелів, мотелів і приватних будинків, які найчастіше теж здаються в оренду на літній час, так що вакансій housekeeperів тут ЗАВАЛИСЬ!, причому зарплати від 7.25 до 10 доларів на годину, іноді з наданням житла безкоштовного або платного, але теж дуже хорошого. Чайові в ГОТЕЛЯХ залишають пристойні, наприклад, у нашому готелі на тиждень виходило по 100-120 баксів на покоївку, і ми, в принципі, жили тільки на них, не знімаючи грошей з банківської картки. Природно, дуже розвинена індустрія відпочинку, розваг і всякого фаст-фуду і не дуже фаст-фуду, тому в основному на других роботах всі працюють там. Що стосується мене, я спочатку працювала на другій роботі в сімейному розважальному центрі, куди мами і тата приводили своїх милих діточок пограти і виграти іграшки, і робота приносила мені величезне задоволення, але платили не дуже щедро, тому я пішла працювати на кухню, там, звичайно, важче, але й оплата була відповідною. Зате тепер я вмію готувати багато всякої різної американської суперкалорійної гидоти.

В основному тут всі працевлаштовуються, тому що в розпал сезону сюди приїжджають відпочивати туристи не тільки з усього штату, а й з усіх сусідніх, з Бостона, який за годину їзди звідси; приїжджають канадські французи, які в більшості своїй гірше за нас з вами, до речі, говорять англійською і мн.ін. Робочі руки потрібні всюди: власникам магазинів пляжного одягу, сувенірів, пралень та ін.

...Але сенс поїздки, звичайно ж, не тільки в грошах або в поліпшенні англійської, а ще й у відмінному відпочинку і подорожах! Кожен свій вихідний ми починали планувати за тиждень вперед: розглядали туристичні брошурки в готелях, розпитували знайомих, розробляли маршрути шопінгу, закуповувалися пляжними килимками і засобами для засмаги, домовлялися про машини і дружню компанію, заряджали свої фотокамери і чекали, чекали ЙОГО - DAY OFF!!!

Про те, як ми КЛАСНО проводили свій вільний час, ви зможете дізнатися, якщо не полінуєтеся і перейдете до наступного мого блогу ;)