Доброго ранку, дня, вечора, друзі) Хотілося б розповісти вам, чому мій блог називається "Центр Європи". Почну з того, що у 2014 році подала документи на візу в США за програмою Work and Travel USA, але мені відмовили. На той момент мені здавалося, що це повне фіаско, нищівний провал і багато ще як можна було це назвати. АЛЕ після відмови в мені запалилося ще більше бажання з'їздити в Америку, і я думаю, що в найближчому майбутньому мені це вдасться)

Через кілька хвилин я зателефонувала директору центру і повідомила про відмову, вона, звісно, поспівчувала і сказала не сумувати, адже є інші програми. Вона запропонувала мені "Навчання в Празі", саме англійської мови. Окресливши мету, я "майнула" туди.

І тут починається розповідь про "Прагу" (так мило стала називати після поїздки). Візу отримала без жодних проблем. З перших моментів вона мене порадувала: при виїзді з аеропорту я бачила купу табличок з назвами "POZOR", що насправді означало "Увага".

Ось я вже в центрі Європи, до всього "рукою подати": Берлін, Дрезден, Відень, Мюнхен, інші міста та столиці Європи.

Ці миловидні червоні черепиці будинків, нерівні дороги, на яких можна ходити тільки у взутті без підборів, люди, що розмовляють всюди різними мовами, різної національності, які також добрі та милі. Я знайшла нових друзів, з якими ми досі підтримуємо спілкування)) УСЕ це настільки зачарувало моє серце, і я зрозуміла, що подорожі — це двері до нових і нових відкриттів для душі.

Тож люди, які прагнуть тільки в Америку, зверніть свої погляди і на Європу, не засмучуйтеся через відмови у візах, адже завжди є вибір і можливість.

Одне можу додати: бажання поїхати в Америку залишиться завжди, але тепер як ще одна країна для подорожі**)