Можливо, повторюся, але все ж таки: що для мене Америка? Мрія 19 років мого життя. Тому 15-17 годин польоту ну ніяк не бентежили мене.

29 травня 2014 року - Нью-Йорк День 1.

На виході з трапа літака вже відчувається абсолютно інший світ, інше життя. Коли заходиш у зал для відвідувачів країни, одразу відчуваєш всю міць і силу країни. Особливо, коли бачиш величезних афро-американських жінок, які ніби культурно й акуратно кричать на весь гігантський зал на тих, хто йде не туди. Багато поліцейських і типові митники - а-ля консули з посольства. Процес заходу на територію проходить жахливо швидко. За хвилин 20 (з урахуванням величезної черги) я вже вийшов з аеропорту з багажем.

Тут же мене зустрів старий друг, який тут давно влаштувався і пообіцяв мені допомогти з тимчасовим перебуванням у цьому місті. Для тих, хто не має зв'язків у будь-яких містах, але хоче там затриматися, є чудовий сайт Tripadvisor.com, який допоможе підібрати готель або мотель за потрібними вам параметрами, та ще й видасть безліч думок минулих постояльців. Крім цього, є унікальний сервіс - couchsurfing.com, який вимагає невелику плату за реєстрацію, але допоможе вам знайти тимчасове (і безкоштовне) житло у місцевих добрих людей. За їхню доброзичливість можете не хвилюватися, оскільки думки минулих постояльців там так само враховуються. Отже, про що це я?

Я домовився з роботодавцем, що приїду до 2 червня, і за моїм планом я мав виїхати через 2 ночі поїздом, їхати дві доби і якраз приїхати в термін. Тому ми, залишивши речі вдома, рушили в каси Amtrak - головний сервіс поїздів США. Порада No5: Треба дістатися кудись на далеку відстань, але хочете заощадити і боїтеся літати? Їдьте поїздом. За чутками, чудовий сервіс.

До речі, жовте таксі в НЙ - це круто, так, можете заради інтересу разок проїхатися, на пам'ять, так би мовити, але для постійного пересування життя подарувало вам ноги, а країна чудову систему метро. Унікальну, я б сказав. Метро і все, що з ним пов'язано, виявилося ідеальним відображенням колоритності Нью-Йорка, коли за кілька станцій у поїзді ти зустрічаєш абсолютно різних людей: за статусом, національністю, віком і так далі. Тоді переконався, що в цьому місті людина високого соціального статусу і хорошого заробітку теж може користуватися підземкою. Тут до речі станції є як підземні, так і надземні. Половину свого маршруту поїзд може проходити високо над землею. У ці моменти звертаєш увагу на тунелі та станції. Найстаріші з них розписані графіті та різними малюнками, що додає кожній станції додаткової краси. У метро ви можете потрапити прямо з аеропорту, але для цього вам треба буде доплатити зайві $5 злому апарату. В цілому, система полягає в пластикових картках MetroCard, куди зараховуються гроші в автоматах біля входу на станціях, а потім знімаються $2.5 за вхід. Ну а якщо ви їдете з аеропорту, то вам доведеться платити вже $7.5, щоб дістатися до пункту призначення.

Діставшись до тієї самої каси, ми виявили, що саме в ті дні, на які ми розраховували, кілька наступних, поїзди в мій напрямок скасували. Це було продовженням тих самих невеликих і кумедних невдач моєї подорожі. Квиток довелося брати на наступний день, що означало, що поїду я на день раніше, ніж очікувалося, тому ми поспішили дивитися місто. Тут ось дуже хочеться розвіяти всі розмови про Нью-Йорк, як про "Консервну Банку". Так, він не такий яскравий, як міста Каліфорнії, наприклад, але він теж западе вам у серце. Повірте мені. Незалежно від того, що багато вулиць можуть здаватися сірими і нецікавими, їх хочеться нескінченно фотографувати. Просто кожну дрібницю, яку ти сотні разів бачив у кіно, в іграх або на фото, а тепер воно у тебе перед очима. Ні краплі не розчарувався в цьому місті. Все саме так, як я уявляв. Цього ж дня зробив собі сім-карту, щоб мати інтернет у далекій дорозі. На замітку для новачків програми, які хочуть таку ж функцію: беріть сімку будь-якої компанії. Я особисто взяв T-Mobile. І беріть безліміт. Але не повторюйте мою помилку і не купуйте місячний безліміт, оскільки він коштує від 40-50 доларів і вище залежно від швидкості, наприклад. Візьміть поденний, який буде знімати по 2-3 долари на день. Якраз той час, поки ви в дорозі. Враховуючи, що на роботі телефон вам не знадобиться. Там у вас буде вай-фай.

Далі починаються 24 години кругообігу місць. Так, зрозуміло, ми одразу рушили на Таймс-Сквер. А куди ж ще? Там за ці дні я був кілька разів. Місце абсолютно заслужено стало символом Нью-Йорка: такого різного і абсолютно не сплячого. Дуже багато народу, всі чогось від тебе хочуть: хтось пхає тобі свій альбом, хтось продає сувеніри, картини, кепки і т.д. Навколо є все що потрібно: кафе, магазини, крутий мак, старбакс і т.д і т.п. Навіть є кафе Bubba Gump, ідея якого виникла у фільмі Форрест Гамп на честь загиблого у В'єтнамі напарника головного героя. Навколо все горить, шумно, багато туристів і персонажів різних ігор або фільмів. Місце дійсно божевільне і воно не може не сподобатися, якщо тут опинитися, мені здається. В Узбекистані немає ні Мака, ні Старбакса, тому в ці місця мені теж, зрозуміло, хотілося потрапити, щоб поностальгувати про інші мої подорожі та інші відвідування цих закладів.

30 травня - Нью-Йорк День 2.

Наступного дня ми все-таки придбали квитки на поїзд на 30 травня, потім рушили на Таймс-Сквер, а потім попрямували в Бруклін.

Бруклінський міст - одна з найвеличніших споруд цього міста. Видно, що створювався він з розумом, оскільки створений для всіх: пішоходів, водіїв і навіть велосипедистів. По середині, в зоні для туристів дорога розділена на 2 частини. Одна з яких для спокійної і безпечної їзди велосипедистів, а інша, відповідно, для ходьби пішки. До речі кажучи, біля підніжжя мосту знаходиться єдина станція метро з виходом на вулицю тільки через ліфт. А по дорозі від станції до мосту відкриваються шикарні види на Манхеттен і на весь Бруклін. Ну а з мосту види взагалі унікальні. Проходячи під мостом, важко просто уявити масштаби і міць цієї споруди. Ще одне місце MustVisit в Нью-Йорку. До речі, будьте акуратні. Якщо підете по велосипедній доріжці, то велосипедисти вас щадити не будуть. Особисто бачив, як штовхали і зачіпали інших перехожих по "чужій території".

Після цього ми попрямували додому, забрали мій багаж і поїхали на станцію Амтрака. Отже, Порада No6: Дуже важлива порада! Якщо ви все-таки вирішили використовувати Амтрак, то, друзі мої, приїжджайте на станцію заздалегідь. Я, на жаль, приїхав на станцію точнісінько з часом, вказаним у квитку, а поїзд поїхав хвилин за 5-10 до цього. По-перше, вам знадобиться хвилин 15, щоб знайти потрібні ворота. Там 2 поверхи і багато різних виходів. Взагалі нічого незрозуміло. По-друге, потрібен час, щоб оформити багаж. По-третє, вони просто закривають ворота трохи раніше. Тут у мене вже і паніка почалася. Мало того, що квиток коштував, якщо я не помиляюся, приблизно $365, так ще й поїздів найближчі 5 днів за цим маршрутом немає. У мене вже думка промайнула, що мене звільнять. Ну, добре, що хоча б Амтрак гроші за квитки до копійки повертає. Навіть, якщо запізнився. Це вам так, на замітку.

А що робити? Летіти дорого. 2 варіанти. Їхати через 5 днів або їхати на автобусі через 2 дні.

Дзвінок на роботу, спроба пояснити ситуацію якомусь Джошу. (Хоча я просив з'єднати з Девідом, з яким у мене було інтерв'ю). Той, почувши, що я збираюся їхати на автобусі, одразу моментально, мало не криком, видав, щоб я прибув на поїзді. І неважливо, що запізнюся. Ну, я тут вже розслабився. Ще стільки днів у Нью-Йорку. Але не все так просто. У мого друга дружина була в цей момент вагітна. І занадто довго залишатися у них я не міг, оскільки вагітним, по-моєму все створює проблеми. А тим більше незнайомий давній друг чоловіка. Ну, рішуче прийшов до висновку їхати на автобусі. Та яка різниця? 10 годин більше, 10 годин менше. Пішли в Greyhound - організація, яка є однією з найбільших по відправленню автобусів з міста в місто, штату в штат і т.д. Касирка подивилася на мене, як на дебіла, але я не надав цьому значення. Квиток був $295. Дорогуваті квиточки так, але варто відзначити, що вони дорожчі за рахунок дати покупки. Купи я їх на тиждень раніше, вони були б на 100 баксів дешевші, наприклад.

Начебто все владнали, але тепер чекало страшне. Я взяв свій телефон і побачив безліч дзвінків і повідомлень від мами, яка думає, що я спокійно їду в поїзді. Страшне - це подзвонити мамі і повідомити відхід від плану. Спробуйте пояснити матері, що її 19-річний син, який другий день в Америці, вперше в житті начебто самостійний, а потім він буде тягнутися через всю країну на автобусах через дешеві зупинки. Розумієте мій стан?

Дзвінок. Гудки. "Алло. Мам, тільки не нервуй. Все вже добре. Так, все пішло трохи не за планом, але я все владнав. Все нормально, не хвилюйся." Порада No7: Ніколи в житті не починайте розмову з мамою з цих слів. Порада No7.1: Ніколи в житті не починайте розмову з мамою з цих слів, якщо ви з іншою країною і не відповідали останню годину-півтори. Інакше є ймовірність, що на іншому кінці, поки ви домовляєте фразу, ваша мама вже доливає собі корвалол.

Ну а що нам всім залишалося робити? Інших виходів вже не було. Тому ми всі заспокоїлися. А я, мій друг і його дружина поїхали додому. Хоч час був ще й ранній, я вирубився від всього пережитого практично моментально.

To be Continued.