Ну, це все-таки чимось має закінчитися, чи не так? Вся ця війна між мною та Шеф-кухарем.

Великим досягненням для нас стає день, коли Джулія та її чоловік їдуть на вихідні і залишають кухню на 2 дні в наших руках. Тобто ми були самі собі господарями. За її настановою я мав закінчити свою роботу приблизно о 8, але через підвищену завантаженість я дозволив собі піти о 10. Ні, я не був надто сміливим чи нахабним, враховуючи, що ми справді були завантажені і офісний менеджер (який є родичем власника) бачив це і дозволив мені затриматися. Того дня робота, можливо, була найбільш завантаженою за весь сезон. І це підтвердилося рекордними продажами за всю історію ресторану: близько $18.3 тисяч за день, що для нашої кухні вважається хорошим прибутком і справді чудовим днем.

У серпні я стаю самостійним кухарем, який вже може все. Я вже зовсім не роблю брудної роботи, в основному займаюся чимось відповідальним, а в завантажені моменти допомагаю на лінії. Ну або взагалі можу просто стрибнути на лінію, щоб замінити когось. У якийсь момент я став незамінним працівником, якого почали всі цінувати. Всі і навіть Джулія. Вона хоч і продовжувала якось підколювати мене, але з великою повагою, яка врешті-решт вилилася в мою перемогу. Перемогу мого сезону. Всі муки, проблеми та негаразди, які зі мною траплялися, минають, і я отримую ось це:

Так! Ви розумієте моє щастя в той момент?

Хтось пожартував наді мною, що "тепер ти будеш усім це показувати?". Та я був готовий на стіну це повісити. Після того, як мене зненавиділи обидва Шефи, досягти цієї висоти було великим успіхом для мене.

Наприкінці сезону один з наших офісних менеджерів Метт навіть сказав мені, що я заслужив би звання працівника сезону, якби таке присуджувалося.

А його наречена, почувши мою розмову з кимось про те, що мене ставили мити посуд, сказала: "Якби вони тоді знали, який ти хороший".

Якщо чесно, коли Джулія та Сал (її чоловік) їхали, мені було страшенно сумно. Я вже звик до них і було тошно усвідомлювати, що їх більше не буде в моєму житті. Все-таки злість на Джулію підганяла мене і змушувала бути кращим. І знаєте що? Я їй вдячний за все. Нехай вона мене і ламала весь сезон, але вона примудрилася зробити мене кращим.

Тепер ви розумієте суть всього того, що я пишу? Заради чого варто боротися? Заради чого варто не здаватися?

Я не здався. І я виграв.