Навіщо був такий довгий вступ з описом усіх дрібних негараздів після прибуття? Для того, що подібних ситуацій згодом було дуже багато (наприклад, коли ми дісталися нашого містечка Rehoboth Beach (DE), за домовленістю ми мали жити в одній американській родині. Люди самі по собі були хороші, але місце, де вони жили - повна антисанітарія. І я не маю на увазі зараз невеликий безлад у кімнаті. Це було щось на кшталт звалища всередині їхнього будинку з усіма відповідними вихованцями. Тому ми в перший же тиждень з цією родиною попрощалися і знайшли собі нове житло). Щось відбувалося з нашої вини, якісь ситуації були взагалі від нас не залежні. Але хочу зазначити одне: ідеального літа не вийшло та й не могло вийти, тому що приїжджаючи в іншу країну, потрібно зізнатися собі, що без помилок ну ніяк не вийде. Як і в будь-якому освоєнні чогось нового в житті, і це дуже-дуже здорово. За що я насамперед вдячна цьому літу, так це за свій перший досвід самостійного життя та вирішення всіх своїх проблем без чиєїсь допомоги.
Робота. Це окрема і велика частина проведеного часу в Америці. У мене їх було дві: перша, за job offer, хаускіпером (тобто покоївкою в готелі), і друга - помічницею продавця в магазині сувенірів. Не буду говорити, що було легко, але до всього знову ж таки швидко звикаєш. У перші 3 тижні, коли у нас була лише одна робота, ми проводили вечори, то гуляючи біля океану, то просто вуличками, скаржачись один одному, як же важко виявляється працювати покоївкою і як у нас не вистачає часу прийти до тями і відпочити. Зараз про це згадується з посмішкою. Тому що як тільки ми отримали свій Social Security Card (прототип нашого ІПН), ми пішли влаштовуватися на другу роботу (Причина була більше фінансова. Життя в Америці досить дороге, і тільки на житло у нас йшла половина зарплати. Тому бажання все ж і подорожувати наприкінці літа, і привезти щось із собою взяло гору). І ось коли варто було згадати про ті вечори з вдячністю! Тепер кожен наш day off (вихідний) на будь-якій з робіт (тобто половинка дня) сприймався як найкращий день тижня - можна було витратити цей час тільки на себе. У такому темпі і жили все літо: вставали після сьомої, добиралися до роботи, снідали, перший робочий день починався о 9:30, закінчувався він завжди по-різному залежно від завантаженості готелю - міг о 2, а міг і ближче до 5 дня, після чого потрібно було бігом заскочити додому, прийняти душ і привести себе до ладу, удача - якщо встигали перекусити, і бігли на другу роботу до 5, де і перебували до 11-11:30. Подібний режим був абсолютно нормальним для будь-якого студента за обміном. Багато хто після такого дня ще й встигав заскакувати на якусь вечірку і відриватися до світанку. І в цьому була своя краса: практично кожному присутньому потрібно було наступного дня рано вставати і йти на роботу, але це не заважало їм перебувати тут і чудово проводити час зі своїми друзями - це об'єднувало, і надавало подібному відпочинку сенс. Так ми отримували свою віддушину і забували про всі труднощі життя студента за обміном.
