Після отримання візи відчуваєш легкість і починаєш думати про збори: що взяти з собою, а від чого відмовитися, і вже уявляєш свої перші дні в Америці, так би мовити, з'являється той самий «чемоданний настрій». Ось так і я: після отримання паспорта та складання всіх іспитів почала збирати валізу і вирушила назустріч своїм літнім канікулам.

Летіла я зі своїми друзями через Відень. Це був нелегкий і дуже довгий переліт до Нью-Йорка, і дорога загалом зайняла близько 15-16 годин. Долетівши до Нью-Йорка, я навіть не вірила, що перелетіла через весь океан і мені доведеться жити далеко від своєї сім'ї в незнайомій обстановці все літо. Моєму щастю не було меж, емоції переповнювали, і потрапивши на той самий відомий Times Square, одну з найбільш відвідуваних пам'яток світу, ми з друзями просто стояли з відкритими ротами.

На жаль, тоді у нас не було часу для прогулянок містом, оскільки ми вже купили квитки до свого містечка. Всі друзі роз'їхалися по своїх містах, і ми залишилися вдвох із подругою. Наш Job offer був у місто, розташоване на півдні центральної частини штату Вісконсин — Wisconsin Dells.

Квитки ми купили на автобус, усім відомий Greyhound, і їхати нам потрібно було 25 годин з п'ятьма пересадками. Звісно, багато хто скаже, що легше було б летіти літаком, можливо, це й так, але до вильоту я прочитала стільки коментарів і чула багато історій, як усі розповідають, що їхали по 15-25 годин автобусом і це було жахливо, і вони ніколи не забудуть цей шлях) ось і мені захотілося доїхати з пригодами, щоб наша поїздка запам'яталася на все життя. Ну, загалом, це і сталося, їхали ми жахливо довго, на щастя, в автобусі був Wi-Fi і розетки, та й автобуси дуже зручні, але один мінус у тому, що вони дуже-дуже холодні, і взагалі в усіх видах транспорту (літак, поїзд, автобус) в Америці ну дуже холодно, просто дубак, особливо вночі. Тож моя порада: якщо теж вирішите добиратися до свого міста автобусом, то беріть із собою в салон побільше теплих речей, а ще краще — невеликий зручний плед.