Подібне до Сімпсонів існує і у Трансформерів, де на вході взагалі весь день стоїть один з них. Двометровий. Живий.
Говорить абсолютно нормальні речі, а не те, що йому запрограмовано, фотографується з усіма і підколює дітей, що проходять повз. Виглядає при цьому як справжнісінький робот. #Щелепавідвисла
Сам атракціон являє собою набір рекрутів для боротьби з десептиконами, де вас спочатку готують і навчають, а потім на машині відправляють спостерігати бій. (Навчання, до речі, в кожній з розваг - це те, як себе правильно поводити в карті, тобто не їсти, не палити, не пхати руки назовні. Дрібниця, але завжди в тему)
Такий же набір "бійців" проходить і у "Гидкий я". Тільки там це скоріше в режимі 4D кінотеатру, де вас будуть перетворювати з людей на міньйонів, показуючи при цьому процес у мультфільмі і хитаючи на кріслах, та бризкаючи воду в обличчя. (Так, вода тут невід'ємна частина майже кожного атракціону).
4D також було показано і в 20-хвилинному мультфільмі Шрека, який багато хто, можливо, бачив де-небудь. Це було доповненням до першої частини, якщо не помиляюся. Але я вперше сповна випробував 4D і часом це дійсно моторошно. Особливо, коли на екрані падають павуки і твої ноги лоскоче щось дрібне. Бррр. А так, це в основному також вода, повітря, дотики, рухи. Забавляє, знаєте.
Крім цього, було шоу спецефектів, де продемонстрували як у Голлівуді робляться спецефекти. Запросили різного роду волонтерів, яких одягали в щось, щоб показати комп'ютерні ефекти на екрані. Тобто стоять ось люди на сцені, а на екрані вони опиняються де-небудь на хмарочосі, в джунглях і т.д і т.п. Зобразили ті самі знамениті чорні костюми з лампочками, зелені стіни і тому подібне.
Тобто одягли його ось в це, а на екрані він в когось перетворюється, і це повторювало всі його рухи.
І навіть на очах у всіх величезним ножем порізали руку дівчині. Кровіііііщі було. Жах.
Ну а потім, зрозуміло, це все мигцем розбиралося. І вся ось ця демонстрація з гумором і веселощами ведучих, а також різними сюрпризами, які просто треба вже бачити.
Наступне, що треба побачити - це жива інтерпретація фільму "Водний світ". Для тих, хто не знає: це вже досить не новий фільм, де знімався Кевін Костнер. Свого часу картина стала найдорожчою, але і при цьому провальною, але знімалася вона якраз на цій студії, тому тут її мабуть цінують. Є гігантські декорації прямо як у фільмі, багато акторів і справжнісінька бійня, різанина і т.д. У вас на очах відбувається справжнісінький фільм з усіма вибухами та іншими звідси наслідками. Дуже правдоподібно.
Після вибухів можна і потрібно розслабити себе переглядом того, як знімають тварин-акторів. У спеціальному представленні нас знайомили з ними, показували різні фішки, якими користуються дресирувальники в кіно, яким не можна потрапляти в кадри. Це і смішно і дуже пізнавально одночасно, так як завжди було цікаво, як вони це роблять. В принципі здогадувався, що суть в жестикуляції, але в той день переконався. + у них є спеціальна фішка, куди тварина сідає якщо їй показати. Тварин там багато різних. Деякі просто бігають повз, а хтось дійсно багато вміє і навіть без особливих команд, як мені здалося.
Ну і останнє і найголовніше - це тур по всій студії, який триває 45 хвилин. Вас привезуть по всій території і покажуть все найцікавіше, а також покажуть багато місць де знімалися знамениті фільми або де зараз проходять якісь зйомки. Тур полягає не тільки в інформації, але і у відео і в фотографіях, які показують на екрані прямо в автобусі. Плюс вам також видаються 3D окуляри і в один момент з'явиться Пітер Джексон на екрані і накаже їх надіти. Тоді ми заїдемо в довжелезний тунель, де, можливо, знаходиться найдовший 3D екран у світі. Він був метрів 10, якщо не збрехати, і там ми опинилися всередині фільму Кінг-Конг того ж Джексона, де на нас стали нападати динозаври, прибіг Кінг-Конг, ми стали падати, поруч на екрані виявилася ще одна машина як наша. Загалом все занадто реалістично.
Крім цього вас пару разів провезуть по місцях, де покажуть круті спецефекти з якихось фільмів. То впаде міст перед вами, то почнеться потоп, то ви поїдете через річку в стилі Мойсея. А також покажуть деякі знамениті місця, роду Вістеріан Лейн з "Відчайдушних домогосподарок", міста з Грінча, машини з Форсажу і Трансформерів і ще дуже багато крутих речей.
Сам парк крім цих поїздок і шоу може дати вам багато різних кафе, фотографій з персонажами, невеликий парк з атракціонами, магазини з сувенірами, багато красивих вулиць з різних країн і фільмів, а також музей, де є, наприклад, візок Хокінга з недавнього фільму або справжнісінька статуетка Оскар, а також оригінальна машина з "Назад у майбутнє":
Коротше, пішов я пізно. Майже з закриттям. Задоволений і щасливий.
День четвертий. Про автобуси, дружбу і вірні шляхи.
Почнемо з того, що в день парку мені довелося добиратися до Еппл Стор, щоб купити адаптер для зарядки, так як мій став жахливо грітися і глючити. Стор знаходився досить неблизько, тому довелося знайомитися з системою автобусів, яка тут об'єднана з метро і, по суті, являє те ж саме, але над землею. Мій шлях був прямий без пересадок, тому все було просто. (Це мені вже додаток на телефоні розповів) Автобуси їдуть швидко, завдяки тому, що не гальмують на кожній станції. Наприклад, там де немає чекаючих пасажирів, і якщо ніхто всередині не запросить зупинку, натиснувши на кнопку або смикнувши мотузочку. Така тут система. Але є проблема, що ходять вони рідко, тому, якщо пропускаєш, то чекаєш досить довго.
Їдемо далі. Повернувшись, я згадав, що п'ятниця вечір, а мій сусід - завзятий тусовщик. Це, до речі, і є причина по якій він так часто займається каучсерфінгом - він шукає собі колег з ким би потусуватися. Просто я не особливий любитель. Я скоріше приїхав місто подивитися. А так, він, до речі, ще афроамериканець. Але коли я назвав його так, він запитав: "як ти мене назвав?", і сказав: "послухай, я називаю тебе білим, себе чорним. Ти називаєш себе білим, чому ти не можеш називати мене чорним?" По суті, його логіка вірна.
Тієї ночі він почав дзвонити мені на телефон з проханням відкрити хвіртку. Так, його квартира знаходиться в апартаментах із загальним двором і басейном, як ми часто бачимо в американських фільмах. Такі місця зазвичай беруть в оренду.
Він забув код від входу, так як був п'яний і попросив впустити його. Зрозуміло, надалі він довго ніс різну нісенітницю про те, як його замучили на роботі, як він сьогодні здорово відірвався і взагалі, що йому треба поміняти квартиру. Потім я йому нагадав, що я сьогодні 7 годин гуляв по парку, і він відразу зрозумів, що я втомлений. Після цього він різко заснув.
Чесно, я трохи боявся тоді до нього їхати, але врешті-решт він виявився відмінним хлопцем: товариським, веселим і просто дуже оптимістичним. Один з тих, хто зовсім не париться про проблеми. Я взагалі не пошкодував про свій перший досвід каучсерфінгу. Це було дійсно дуже пізнавально і я познайомився з дуже цікавою людиною. Який мені взагалі потім з Бестбай задешево шнур для айфона витягнув, так як працює там. Якось так.
На ранок він обіцяв виспатися, а потім показати мені той самий знаменитий голлівудський знак на пагорбі. Він знаходиться не так далеко від нашого будинку, тому ми рушили туди просто пішки. Пару кварталів від будинку і ми вже опинилися біля підніжжя так званого "походу", який вже йде з невелику гору вгору.
Шляхів, як з'ясувалося, кілька.
Кенні пропонував йти шляхом, по якому він нібито водив всіх серферів, але я повівся на офіційну доріжку, де йшов натовп туристів і змусив йти його за ними. Ну і що? Так, я облажався. Піднялися, змучилися, а отримали найзвичайніший вид збоку, та ще й так далеко. Дам вам навіть фото для подальшого порівняння:
Спустившись, ми пішли іншим шляхом, де колись ходили його друзі німці або румуни (не пам'ятаю точно), але там ми точно також нічого путнього не побачили. Так, ближче, але там заважали будинки для хорошого кадру.
Ну і що ви думаєте? Врешті-решт, ми пішли по тій самій дорозі, яку Кенні пропонував на самому початку, яка йде взагалі збоку від усіх, через житлові будинки, де жодного туриста, але веде вона до самої забороненої території знака. Там вже стоїть ціла дюжина дорожніх знаків, які забороняють нам йти далі, мовляв дозволено тільки місцевим, а ми ніби ось такі погані. Дійшли до самого кінця, де вже дійсно межа, так як пару кроків вперед викликали б тривогу і великі штрафи. Кенні розповідав, що один з серферів спробував піти туди до літер і закричала сирена. Ну і, зрозуміло, у них п'яти заблищали. Що було б далі незрозуміло.
Тут вже вид найкращий з тих, що можна зробити на легальній основі:
Як я вже і говорив, літери дійсно викликають чарівні емоції, які не знаєш як навіть описати. У голові пролітають сотні кадрів різних фільмів, мультфільмів та ігор, де фігурує або оригінальний напис, або перероблений у своєму стилі. Тут ти по справжньому відчуваєш своє знаходження в місті Лос-Анджелесі.
Крім усього іншого, весь похід найбільше додає бажання жити в Лос-Анджелесі, тому що по дорозі до знаку дійсно дуже красиві будинки, які не схожі один на одного. У кожного свій власний стиль, де хочеться потонути, роблячи нескінченну кількість фотографій. Всі ці будинки - ідеальне відображення якоїсь такої Америки, яку ми всі уявляємо в мріях. Ні. Не так. Ці будинки - ідеальне відображення того, що ми взагалі бачимо в мріях про ідеальний будинок на ідеальній вулиці з красивим газоном і привітними сусідами. Ходиш і просто дивуєшся: як, чорт забирай, вони будують все це. Особливо те, що на пагорбах. У такі моменти дійсно дуже хочеться кинути все і переїхати саме в такий будинок, але, щоб купити це потрібно, як мінімум мільйони 2, як сказав Кенні.
День п'ятий. Каліфорнійська фієста.
Останній день в Лос-Анджелесі, а, чесно кажучи, думками вже про інше місце, але про це пізніше.
Сьогодні Кенні обіцяв зводити мене на знамениті каліфорнійські пляжі. Ні, ну на каліфорнійському я вже був ще в минулому році, але не на пляжах Лос-Анджелеса. Це ж крутіше.
Добиратися туди треба довго - близько години на автобусі, так як це околиця міста, але воно безумовно того варто.
Приїхали ми на Санта-Моніку і я просто втратив дар мови. Так, це неймовірно, чесно. Тут навіть краще жити, ніж в Голлівуді. Хоч тут і прохолодніше, ніж в місті, через вітер, але тут просто все значно яскравіше, ніж, можливо, вся Америка, де я вже побував.
Прибувши, ми пройшлися пішки по пірсу пляжу, де вже твориться веселощі в особі вуличних артистів, торговців, ресторанів і тому подібного. Праворуч знаходиться причал, де багато людей просто засмагають. На краю пірсу товпиться народ, щоб подивитися на те, як стрибають морські котики у воді. Так, уявіть собі. Не риби, а морські котики. Тут їх якось підгодовують, тому вони часто тут околачуються.
Зліва від пірсу знаходиться сам пляж, який нині пустує:
По-перше, багато людей бояться почастішали атак акул останнім часом на цих пляжах,
А по-друге, просто ще досить прохолодно для купання в ці дні. Але все одно є ті, хто купаються.
По цьому пляжу, по спеціальній доріжці ми попрямували на інший - Веніс-Біч, який, як сказав Кенні, ще крутіше.
По цій доріжці люди пересуваються в основному на велосипедах, скейтах, роликах і спеціальних маленьких каретах. Ролики, що цікаво, у них 4-колісні, на відміну від наших - 2-колісних. З боків від цих смужок люди в купальниках і плавках грають у волейбол, ходять по спеціальних міні канатних доріжках, і взагалі веселяться як тільки можуть. Одне зрозуміло - приходь сюди з ранку і зависни тут на весь день.
Добравшись до Веніс-Біч, ти розумієш, що на Санта-Моніці це ще було не веселощі. Реальні веселощі починаються тут. На другому пляжі ви вступите на щось роду набережної, де почнеться натовп різних торговців, художників, танцюристів, співаків, фокусників, магазинів і т.д і т.п
Куди не плюнь, всюди запропонують купити що-небудь дійсно дуже цікаве, красиве, унікальне, тому що кожен з цих людей мистецтва унікальний по-своєму. Тут ти готовий витрачати всі свої гроші, якби у тебе була можливість. На цій набережній взагалі можна купити, як мені здається, все що ти хочеш.
Повз тебе проносяться люди абсолютно несхожі один на одного. І ти по-новому дивуєшся кожному з них.
Зрозуміло, тут відбувається багато веселощів. В кінці набережної, прямо на пляжі проходять вечірки. У той день, наприклад, грала музика, всі танцювали. При чому танцювали всі в різних місцях; хтось на роликах, хтось просто так, хтось батлувався, а хтось балувався, але що найголовніше - всі щасливі. Так, ці люди всі трохи божевільні, але вони ж щасливі.
Ми вийшли за пляж і взяли собі по Кесадильї - це щось роду лаваша, тільки по-мексиканськи, а потім сіли на траві, їли і спостерігали за всією фієстою навколо. Це було дійсно круто.
Із заздрістю дивився на серферів з дошками. Одного разу я обов'язково спробую цю справу. Кенні сказав, що це коштує лише 10 доларів на годину.
Що ще дуже круто - це, зрозуміло, унікальні заходи сонця з пальмами, які ні на що не проміняєш.
Так, це Каліфорнія, друзі. Це місце, яке безумовно треба відвідувати, де треба отримувати задоволення від життя.
Невеликий підсумок.
Багато хто прагне сюди. Просто біжать в Каліфорнію. "Ну адже тут пальми і взагалі сонце".
Хлопці, тут бездомних більше, ніж де-небудь по-моєму. Лос-Анджелес, наприклад, один з найдорожчих (якщо не найдорожчий) міст Америки і жити тут жахливо дорого, тому приїжджі тут сидять на вулиці і просять допомогти їм на квиток назад.
Сонце і пальми - це дійсно здорово, але треба бути акуратним, коли ви робите стереотипну думку про цей штат. Я не кажу, що сюди не треба їхати, ні. Сюди можна їхати, але вже з якимось досвідом в житті в штатах. Вже маючи щось за плечима. "Підніматися" - мені здається, там дуже складно.
В цілому, туди треба їхати, щоб отримувати задоволення, кайфувати і веселитися. Тут треба нескінченно рухатися, якось більше розвивати енергію, тому що це штат нескінченної енергії.
А ось Лос-Анджелес - це місто якогось драйву, сексуальних дівчат, красивих машин, латино-американських чоловіків, бездомних людей, дорогого життя, а також просто - Голлівуду.
