Минулого року у мене був унікальний менеджер на ім'я Метт Карлін, який завжди був готовий піти назустріч, був дуже привітним і ставився до нас як до друзів. З нами також працювала офіціантка на ім'я Келсі, з якою він був заручений. Цього року у них було заплановано весілля. Минулого сезону вони вже навіть почали роздавати запрошення.
Повернувшись назад, я дуже хотів їх зустріти, але вони більше не працювали в нашому ресторані, а переїхали в наш готель - працювати там офіціантами. Так, прибутки там були більші, а це їм на той момент було важливіше. Через деякий час після мого приїзду вони все-таки мене відвідали, і відбулася дуже тепла зустріч. Чесно кажучи, я і не чекав, що вони запросять мене на весілля. Це було шалено приємно. Захід був запланований на 5 вересня цього року. Були запрошені як я, так і Міхаела та Євген, але, на жаль, він на той момент вже поїхав.
Як і належить гостям, ми готувалися до заходу заздалегідь і навіть купили деякі предмети одягу спеціально для вечора. Для нас це було щось унікальне. Перше американське весілля.
Як це було?
Ми зазвичай бачимо, що американські одруження відбуваються під вівтарем, але тут все було зовсім по-іншому. Все відбувалося на відкритій території - на веранді. Так ще сталося, що йшов сильний дощ, але це зовсім не зіпсувало враження від вечора.
Виглядало це шикарно. Все дуже акуратно і красиво. Трохи лівіше кадру стояли лавки, які і представляли, грубо кажучи, той самий "вівтар", де відбувалася церемонія.
Гостей зустрічав особисто наречений, збоку був чарівний стіл з фотографіями сімейної пари, а також коробочка для побажань, конвертів, та й подарунків в цілому. Ну і на вході гостям роздавався обов'язковий американський весільний атрибут - лаванда. За традицією, над молодятами треба розкидати лаванду на щастя.
Церемонія сама проходила в неймовірно сентиментальній обстановці, оскільки любов цих людей просто неможливо передати. Вони просто не могли вже дочекатися того самого моменту. Особливо був зворушливий момент, коли спочатку просльозилася Келсі, і він витер їй сльози хусточкою, а потім точно так само просльозився він. І всі присутні безкінечно розчулювалися. Церемонію вела при цьому HR і вона ж бухгалтер нашої компанії Марта.
Ну а після церемонії молоді вийшли назовні, а ми їх закидали лавандою.
Після цього лавки прибрали, і нам дозволили вже насолоджуватися закусками, алкоголем і трохи пізніше стравами, а також фотографуватися з молодятами.
Ну і найбільша краса, зрозуміло, вийшла ближче до вечора, коли ця веранда ще й засвітилася. Грає музика, люди в такому чудовому настрої, йде приємний дощ, а навколо така неймовірна краса. Просто уявіть собі це видовище. Весілля десь у горах, практично під відкритим небом. Це ж фантастика!
Але найбільшою прикрасою вечора була любов молодят. Дивився на них і дивувався, наскільки вони горять, дивлячись один на одного. Зараз, до речі, вони вже в Австралії. Поїхали на річний Trainee Program за якоюсь програмою, схожою на Work and Travel USA. До речі, на самому кінці всі гості встали ще раз у коридор, щоб проводити молодих до машини, підкидаючи ту саму лаванду. І з криками, сміхом і веселощами вони все-таки залишили вечір. А після них вже розійшлися і інші.
