Одного дня посеред сезону, коли я стояв на вулиці під час невеликої перерви, мене покликала наша менеджерка на якусь «серйозну розмову». Чесно кажучи, я навіть трохи злякався, бо хоч офіційно нам і дозволяли дві 5-хвилинні «перекури», якими я й користувався, але вона все одно могла причепитися. Розмова почалася з передісторії про те, що у нас зараз слабкі prepcooks, або іншими словами — заготовники, у яких мало досвіду, і працюють вони досить повільно. До того ж, у нас їх елементарно мало. Продовжила вона тим, що нагадала мені про те, що майже весь минулий сезон я працював якраз на цій посаді. Хоч під кінець мене й навчили працювати на лінії, я віддавав перевагу заготовці, оскільки мені певною мірою це подобалося більше. І при цьому я був таким собі героєм кухні, який постійно рятував лінію в моменти найбільших завалів, стрибаючи на приготування замовлень, коли вони мене потребували. Аманда (менеджерка) сказала, що нібито господар ресторану виніс на обговорення питання про зміну моєї позиції і водночас — підвищення. Тим самим я знову став заготовником, але при цьому завідувачем серед інших. Таким чином, свій 2-сезонний досвід я мав передати новим кухарям.
Це був дуже цікавий момент сезону. Чому?
Передісторія.
Після від'їзду Уелдона на кухню був прийнятий новий лідируючий лінійний кухар, італієць американського походження Майк, з яким у мене одразу не склалися стосунки. Як тільки Уелдон пішов, Майк почав вводити нові порядки, які мені не подобалися. Через це ми з ним пару разів добряче встигли посваритися. При тому, що я знав на 100%, що я правий у цих ситуаціях. Це й підтверджував наш кухонний менеджер.
На лінії Майк робив дуже багато помилок, скидаючи це на мене. Особливо пам'ятаю найдурніший момент, коли нас попередили про велике замовлення для сім'ї господаря на веранду. А якщо стіл зовні — це означає, що їжа має бути на спеціальних кошиках. Тож ми приділили величезну увагу цьому замовленню. Але при цьому, коли я отримав біля вікна майже готові (!) тарілки, майже кожна з них була з якимось недоліком. Поки ми виправляли це, ще стався навал клієнтів, і нам довелося покликати Уелдона. На той момент він був ще там. Ну а коли він поїхав, усі подібні ситуації здавалися катастрофами.
Повертаємося назад. Виходить так, що одного із заготовників ставлять на лінію, а мене повертають на заготовки. Коли я повідомив про це Уелдону та Євгені, вони лише привітали мене навіть не з підвищенням, а з тим, що я позбувся лінії. Чому? Та тому що лінія — це одна з найбільш нервових робіт загалом. Хоча я розумів, що певною мірою мене лише «злили», і це ідея Майка, тому що його думка тепер тут у пошані. Так, тут такі ось інтриги. Але мене справді це мало вже хвилювало, оскільки ця зміна мало що змінювала. Мені було цікаво подивитися на те, як посеред сезону у них працюватиме новенький лінійний кухар без досвіду.
Особисто я отримав свою улюблену роботу, яку я роблю краще за всіх на цій кухні. Я знаю рецепти всіх заготовок, які треба робити заздалегідь. Знаю, як треба правильно запасатися продуктами, як їх правильно нарізати, як їх зберігати, сортувати, чистити тощо. У цьому плані, зрозуміло, це стало приємно. Якийсь маленький плюс того, що ти тут другий рік, і ти отримуєш невелике підвищення. Таким чином, я не просто тренував кухарів, а міг давати їм вказівки тощо.
