По дорозі до парку Єллоустоун, нашої наступної зупинки на цілих два дні, ми заїхали в маленьке містечко Джексон-Гоул. Вміють, звісно, американці обставити сувенірні магазини так, що все хочеться купити. До речі, там я придбала тепле пончо, тому що наприкінці вересня в Єллоустоуні вже близько 1 градуса тепла і обіцяли перший сніг.
Єллоустоун є першим у світі національним парком. Він знаменитий сотнями гейзерів, грязьових вулканів і геотермальних джерел. Парком гуляють натовпи бізонів, оленів та інших тварин.
Коли гуляєш парком, створюється враження, що це навіть не планета Земля. Кислотні озера отруйних кольорів, неймовірні пейзажі, все димить, вирує і ніби дихає.
Один із моїх улюблених видів — це височенний водоспад між гігантськими скелями (Artist Point).
Їхати звідти нам, м'яко кажучи, не хотілося... Але попереду ще більше чудес.
Весь наступний день ми провели в маленькому містечку Айдахо-Фоллс і Солт-Лейк-Сіті. Це мормонське місто, оточене неймовірними landscapes, мені здалося дуже затишним і безпечним, прямо маленька Швейцарія.
The next stop is Vegas! На той момент нам ще не було 21 року, і навіть у басейн на даху нашого готелю нас не впустили. Тому нашими розвагами були атракціони на вершині нашого готелю Stratosphere і шопінг. У Вегас я потрапити ніколи особливо не мріяла, але це місто просто приголомшує! Неможливо встояти перед незліченними казино, шикарними готелями, автомобілями і бутиками. Хочеться спустити все до останнього цента. Обов'язково сюди повернуся!
До речі, Вегас оточує неймовірної краси пустеля, тож вдень зверніть увагу)
Верхнє фото зліва — наш готель, вірніше фото справа — вид з готелю!
І, нарешті, Гранд-Каньйон! За 2 години, проведені там, ми зробили пару фотографій, а весь інший час просто насолоджувалися відчуттям свободи, сидячи на вершині Дикого заходу США.
Найбільшим розчаруванням нашої поїздки виявився національний парк Йосеміті. По-перше, після 5 годин дорогою-серпантином ніяких прогулянок вже не хочеться. По-друге, вересень-жовтень — це посушливий сезон, тому води в жодному водоспаді просто немає. Одні голі скелі... Як ми пізніше дізналися, парк найкраще відвідувати навесні, коли на вершинах тане сніг і перетворює голі скелі на водоспади.
