Перш ніж вирушити на Захід, ми мали в запасі кілька днів, які могли провести на власний розсуд. У Нью-Йорку ми вирішили не сидіти, і за пару миттєвостей був заброньований автобусний тур.

Маршрут туру був наступний: Філадельфія – Вашингтон DC – Ніагарський водоспад. По дорозі ми також заїхали у парк Воткінс-Глен, музей скла і побували на кордоні з Канадою.

Спочатку все пішло не за планом. Автобус з Кейп-Кода до Нью-Йорка виявився зовсім іншим автобусом і приїхав не туди, куди потрібно. Замість цього ми опинилися в сусідньому штаті. У нас була пара годин до відправлення автобуса, а ми перебували невідомо де і абсолютно не знали, що робити. Був дуже ранній ранок, і запитати цього разу було ні в кого. Google підказав, що ми знаходимося недалеко від якоїсь станції метро. Що це за метро і куди воно їде, ми не знали. Вирішили просто піти туди і запитати у працівників станції.

EZ ride

На щастя, тут можна було сісти на поїзд прямо до Брукліна, а звідти ми вже могли якось дістатися до нашого автобуса. Якось розібравшись у напрямках, ми сіли в поїзд і вирушили до Нью-Йорка.

До моменту, коли ми опинилися в Брукліні, ми усвідомили, в якій дупі ми знаходимося. Часу було обмаль, на тур ми вже не встигали. Довелося якось дзвонити і писати нашому гіду: «Соррі, ми трошки запізнимося, почекайте нас, будь ласка». Коли ми сіли в наступний поїзд прямо до автобусної станції, гід вже почав наззвонювати і писати безперервно. Зрештою, коли ми дісталися місця відправлення, автобуса вже не було.

І знову нам нереально пощастило. Мій попутник примудрився знайти за пару метрів від нас китайський автобус, який збирався якраз до Філадельфії. Це був наш шанс! Заплативши якісь 12 баксів, ми застрибнули в автобус і написали гіду, що наздоженемо їх там.

Наздогнати нам їх все ж вдалося, і вибігаючи з одного автобуса, застрибуючи в інший, ми врятували своє становище. Філадельфію подивитися толком не вийшло, оскільки до нашого приїзду вони вже збиралися рухатися далі. Але надалі тур пройшов без пригод.

Філадельфія: привіт, бувай

Столиця США мені дуже сподобалася. Все було ідеально чисто і доглянуто, будівлі виділялися своєю архітектурою, а на вулицях зустрічалися машини ФБР :)

Цього разу без запізнень, надалі будьте обережніші

У Вашингтоні мені б хотілося побути довше. Незважаючи на те, що ми встигли подивитися на Білий дім, «Олівець» (Монумент Вашингтона), Пентагон і пам'ятник Лінкольну, мені було все мало. Душа прагнула пригод і досліджень. Треба коли-небудь повернутися і закінчити розпочате.

Олівець здалеку виглядав навіть краще, ніж зблизька

Старина Лінкольн

Наступною зупинкою став Ніагарський водоспад. Види зверху захоплювали дух. Цей водоспад справді прекрасний! На нього варто подивитися в реальному житті, враження фотографією не передати. До речі, вночі там вмикається підсвічування, і виглядає він зовсім по-іншому!

Вид вдень. Нічний спойлерити не буду :)

У тур також входив невеликий фільм про історію Ніагарського водоспаду (досить цікавий), а також ми сплавали на човні впритул до нього. Не знаю, як мій телефон не знесло водою, але промокли ми до нитки. Не допоміг навіть плащ, який видавався всім на вході. Тож для нормальних фотографій знизу візьміть до камери захист від води.

Незважаючи на те, що тур був досить короткий, приємно було відчути цю атмосферу нескінченної поїздки. Можна було увімкнути музику, сидіти і дивитися у вікно, розмірковуючи про різноманітність місць в Америці.

Недалеко від Ніагари

Парк Воткінс-Глен

Після туру ми задоволені повернулися до Нью-Йорка, і наступного дня вирушили в аеропорт. Після приїзду ми повинні були взяти орендовану машину, зустріти знайомих дівчат з нашої групи і вирушити підкорювати Західне узбережжя.