- Мотивація.
Відразу скажу, що їхати в Америку я особливо не хотів. Я не любитель подорожувати, а гроші в той час мені були не особливо потрібні. Весь вільний час присвячував своїм проектам (читай стартапам), а там проблеми іншого характеру.
(працював у свого боса на дачі)
Моє життя було досить одноманітним, тому, коли почув від успішних випускників мого універу про те, як Work and Travel допомогла їм інакше дивитися на світ, зачепився за цю ідею, адже мені давно потрібні були зміни, щось, що освіжить погляди. Це штовхнуло на читання безлічі статей про поїздку. І, на жаль, всі ми ласі на гроші, тому як дізнався про можливість заробити до $10к - дуже вразився, але не стільки грошима, скільки просто цифрою. Велика і нова для мене цифра.
(банкомат якийсь час не працював і доводилося зберігати готівкою)
Але 10к так і залишалася цифрою. Не було необхідності в цих грошах, не було необхідності в подорожах, я не хотів їхати, але знав, що ці зміни дуже важливі, швидше за все немає нічого важливішого, ніж одне літо витратити на таку поїздку. Тому, читачу, якщо ти все ще вирішуєш, то думай про зміни, про нову і яскраву подію в житті, змусь себе поїхати, а гроші - приємний мотиватор, яким можна на себе тиснути.
- Збори.
Отже, почнемо з офісу агентства.
Відразу спойлер: ніхто вам там нічого про Америку не розповість (тільки технічні дані). І до інтерв'ю в посольстві не підготують. В основному з тієї ж причини: їхні знання дуже усереднені і статистичні, індивідуального підходу немає, особливих знань теж. Тому не чекайте особливо інформації, готуйтеся самі.
Загалом, записався, вибрав самостійний пошук оффера. Але я ж лінива людина, затягнув і за два тижні до крайнього терміну тільки щось робити почав: купити оффер на стороні за 450$. Про це розповім у наступному розділі.
Не замовляйте оффер у агентства. Їхні оффери дають вам ставку 12$ (а то і 8-10$) максимум, що дуже мало. Орієнтуйтеся на 15-20$. Це більш ніж реальні ставки.
(текст на сайті однієї з компаній, це навіть не окупає поїздку)
Потім віза. Я поставився якось не дуже серйозно, мовляв, немає ніяких причин не дати мені візу, а в результаті перший раз пролетів. Тобто, або змиритися з втратою (350 (програма)+450 (оффер)+160 (інтерв'ю)) 960$ і провести літо в Мінську, або пробувати другий раз, ризикуючи втратити ще 160$. Насправді рішення було важким, мало кому давали візу при повторній подачі.
Знову про агентства. Не знаю, як буде у вашому, але мені дали дуже мало інформації про переподачу. Ніхто там не буде вас тягнути, давати ідеї, як пройти інтерв'ю, обговорювати техніку з вами. Так що все своїми ручками.
(Його величність, Гарвард)
Як і писав, не відчував я сильної відповідальності за втрату грошей, в мені викликало гнів інше: "Мені? Мені не дали візу? Та як вони посміли?". І на цьому азарті з думками "Та я покажу ще цьому посольству!" подав другий раз. Не просто так, звичайно, я дуже жорстко готувався, про це буде окремий розділ.
Потім квитки. Купував я пізно, в десятих числах червня начебто.
Ваше агентство по ідеї має добре розповісти вам, як підбирати квитки.
Так як справа була серед сесії, а це перша моя поїздка в Америку, так що вирішив взяти "прямі" квитки, Мінськ-Париж-Бостон і назад також. 800$ віддав.
Шкодую тільки про одне: не було часу на подорожі в Європі після поїздки. Мені були цікаві пару місць в Німеччині, Нідерландах і т.д. У кишені було стільки грошей, а через квитки я навіть Париж не бачив (2 години пересадка).
(Фотка для атмосфери)
Загалом, ось і кінець підготовки. Далі розповім про візу і оффер.
