На жаль, я розбив свій телефон з першими фотографіями, а дані вивантажувати ліньки. Тож доведеться дивитися на те, що залишилося.
(Її величність, всі гроші світу)
Дорога була нудною, тому писати про неї не буду. Не без пригод (я сів на інший автобус і поїхав кудись), звісно, але дістався нормально.
І ось, потрапив я у своє прекрасне містечко!
Було сонячно, спекотно, я одразу попрямував у свій ресторан. Неперевершені емоції, звісно! Інша країна, архітектура як з картинки, всі посміхаються, все прекрасно. Як згадаю, як пояснювався ламаною англійською з босом, досі смішно:) Дуже сильно змінилася англійська до кінця поїздки.
(Принади роботи в ресторані на березі)
Ну загалом, мені сказали, що місця для мене немає. Мовляв, можеш пожити тиждень, а потім гуд бай, шукайте житло. А працювати ви почнете тільки через два дні, оскільки зараз часу на навчання немає.
Хочу сказати, що мені насправді трапилося прекрасне місце і прекрасні люди. Якщо ви гуглили історії, ви знаєте, які жахливі ситуації можуть траплятися. У мене такого не було. Але, чесно кажучи, існують проблеми куди глибші іноді. Несправедливість, коли працюючій менше людині дають більше змін, ніж тобі за інших рівних умов. Вас може ображати персонал, ви можете жити далеко і не мати транспорту. Багато дрібниць, які можуть розбивати вам серце. Не хочу про це писати, але якщо у вас не буде реально жорстоких або знущальних умов, решту можна пережити. Будьте наполегливі!
У результаті мені написав бос, мовляв, знайшов мені житло. Вирвав останнє.
На фотках нижче воно виглядає нормально, але в реальності це була така ж*па.
Я заплатив 180$ (житло роботодавця було за 3 хвилини від ресторану, з крутим вай-фаєм, людьми, кухнею, ванною і туалетом було за 160$) за перший тиждень, мені не дали ніякої білизни, я спав на ось цьому дивані праворуч у кімнаті з двома болгарами (сумні сусіди). Ніякого прання, дуже далеко, немає транспорту, ніяких зручностей, вай-фай за 4 метри в сусідньому будинку і НЕ ЛОВИТЬ ВЗАГАЛІ.
І кожен день їздив по вухах роботодавця, мовляв, раптом я можу залишитися у нього вдома, спати в коридорі або в сараї, але поруч, а не в дупі міста. Але це ладно, тепер до перших треш-історій.
Велосипед
Велик я принципово купувати не хотів. 170$ - занадто жорстко для моєї обітниці економії. Перші дні (3) я їздив на попутках. Американці в цьому плані дуже круті! Я їм розповідав свою історію, звідки я, мовляв, перший день в Америці (вони завжди вітали і раділи). Десь 1 з 5 машин завжди зупинялася. Навіть білоруса зустрів.
Зрештою виділив собі час і почав ходити по місту, щоб знайти собі велосипед. Красти не добре, тому я брав запчастини (рама, колеса, шини) з різних звалищ (вибачте) і збирав все разом. Колеса накачувати можна було в сервісах безкоштовно, так і тестував шини. Такий геморой, господи, серйозно. Нести це обломки, їх десь ремонтувати. Молитися, щоб вони не зламалися під тобою.
Одного разу просто зайшов до якихось людей і попросив можливість поремонтувати велик. Американці дуже чуйні, не соромтеся просити.
Але я собі зібрав крутий велик (+працював кілька змін у магазині велосипедів, змастив собі весь велик!), навіть був готовий продавати інші (за час пошуку знайшов купу запчастин).
Знайти запчастини нескладно, просто ходіть по місту і шукайте. Можна позичати не питаючи, я дозволяю.
Житло 1
(котедж для працівників нашого ресторану)
Всі пишуть, що житло знайти важко, але це не зовсім правда. Ваш найкращий друг на час поїздки - Фейсбук (ФБ). Всі американці там, відкривайте групи вашого міста і штампуйте всюди пости, що шукаєте житло. Мені відповіло чоловік 7, знайшов житло навіть ближче, ніж роботодавця. Але про це в наступному розділі.
Другий ваш найкращий друг - Amazon. Все, що хочете - приходить через 1-2 дні. Особливо якщо у вашому місті магазинів особливо немає (вивчіть питання заздалегідь!)
[Звісно ж, все нижчеописане - вигадка, жарт, так робити згідно з правилами не можна, це все жарти]
Так ось, у процесі розмови з роботодавцем, мовляв чи можу я жити в сараї зі спальником, мене так зачепила ідея. У моєму початковому житлі мені дали тестовий тиждень, після якого я або з'їжджаю, або продовжую до кінця літа (чого не хотів, ось і шукав варіанти).
Замовив зі спальник. Списався з тим, хто відповідає за житло роботодавця, мовляв, у мене багато змін, а живу я далеко, чи можу між змінами використовувати кухню і туалет вдома роботодавця? Так? Супер! Тепер можу там митися і їсти. +Зберігати речі (у мене була тільки валіза і рюкзак).
Першу треш ніч (останній день у житлі за 180$) я провів у покинутому будинку. Закупився спреями від комарів, мишоловками, сиром (7$, дуже дорого), ну і пішов спати в якийсь недобудований будинок. Боявся наркоманів, але ні вони, ні щури так і не з'явилися. Але зранку будинок стали добудовувати:)))))))))))) Прокинувся від звуків якихось на ділянці, там щось копали і ламали паркан, явно робітники.
Житло 2
Треба було шукати нове місце. Адже будинок окупували будівельники. Але загалом досвід я визнав успішним (чи готовий я спати в закинутому будинку 2 місяці за 2000$? Ще б пак!), так що перевіз речі в будинок роботодавця, сховав, а сам вирушив на пошуки нового місця.
І проходив я повз пірс.... Дурно - скажете ви, живемо один раз - зухвало скажу я.
(фото з пірсу)
На пірсі багато яхт, які ніхто не чіпає ночами. Як вам ідея? Спати на яхті? Це ж так мажорно. Як потім з'ясувалося, незаконно, а власник міг би мене застрелити, але сама ідея!!
Бриз, Легкі погойдування, тиша, біла двоповерхова яхта... Романтика, та й годі. А ще й безкоштовно. А ще й вай-фай звідкись ловиться.
Спав я так три дні, поки на третій не прокинувся від дуже сильних погойдувань яхти. Щоб ви розуміли, другий поверх яхти був відкритий, на рівні 50см вище голови людини, що стоїть на 1-му. Спав я на другому. Прокинувшись, побачив людину на першому:))) А він мене ні. Я перелякався, втекти я яхти б не зміг, тому зібрав речі, і кажу людині, мовляв, вибачте, будь ласка.
Він трохи очманів, питає, ти хто.
-
Я студент, тут за програмою work&travel, ще просто не знайшов собі житла.
-
Йди і не повертайся, це приватна власність, - холодно промовив він і продовжив робити свої справи. Я вибачився і пішов.
(яхточка рідна)
(повершок рідний)
Але ті ночі я згадую мрійливо, з любов'ю.
Житло 3
Отже, знову в пошуки житла. Я не пам'ятаю, як мені прийшла ідея, але ось їхав я повз пляж...
(пірс по дорозі з мого першого житла до роботи)
Всі ж ми мріємо розкішно жити на пляжі? Я вирішив реалізувати вашу мрію.
А ось вам інструкція: у вас є спальник, ви живете в місці, де майже немає дощів, у вас є пірс з лежаками = а це означає, ви можете спати на лежаках.
Я брав лежак з пірсу. спускав його ближче до води, за горбок, щоб з дороги не було видно. Це було найкраще місце, де я міг спати. Шум води, вітерець, м'який лежак. Так добре, як там, я в квартирі в Мінську не спав.
Цікавий факт: Американці часто прокидаються рано і вигулюють своїх собак по пляжу. Цікаво, що вони про мене думали?
Так жив я приблизно місяць. Кожен день відчував себе багатієм, який просто вирушив у похід. Я отримував величезну ЗП, я міг дозволити собі жити де завгодно, їсти що завгодно, але жив на пляжі. Це відчуття змушувало прокидатися з посмішкою. Ах, так, там теж ловив вай-фай з сусіднього готелю:)
Житло 4
Єдина проблема пляжу - дощ. Неприємний товариш, застає о 4 ранку, мовляв, не спи, дружище.
Весь мокрий, вночі мені довелося їхати в будинок роботодавця (благо, всі спали), відправити речі в сушарку (ТАК, там була пралка і сушарка все безкоштовно), заснути на кухні. Тієї ж ночі я замовив намет на Amazon. І, знаєте, що? Він не прийшов. Гроші повернули, а де жити? Ладно дощі, почалося страшне - комарі. Як же я ненавидів цих тварюк. Спрей у мене закінчився, а новий купити - жаба душила. Вірніше, виходу не було, вже збирався їхати за ним.... Але сиджу я на кухні в будинку роботодавця... Сиджу ось і дивлюся на стелю...
(вибачте за кадри, брав з відео)
(Хммммм..... У кухні є горище?)
(хммммммм... На горищі є прихований простір????)
Знову ж таки, Дурно - скажете ви, Так - скажу я, - але я ж пошкодую, якщо не спробую..
Тут і так купа фантастичних історій, так що те, як я там собі робив квартирку з коробок, чекав кожну ніч, поки всі підуть і нелегально жив на горищі до кінця поїздки - розповідати не буду.
Та й пам'ятайте, це все вигадка, не став би я порушувати правила для J-1 візи:)











