Після місяця, проведеного в Америці, я вже зовсім звикла до місцевого життя.

Я дуже потоваришувала зі своїми сусідками по кімнаті, і ми постійно разом досліджували нові ресторанчики та затишні кафе. Робота стала зовсім звичною, і я навіть раділа, що доводиться працювати фізично. Тому що якою б смачною не була їжа — вона дуже жирна і шкідлива. Тож, щоб не повернутися додому з десятьма новими кілограмами — я старанно працювала.

Все йшло своєю чергою: подорожі сусідніми містами, знайомства з новими людьми, практика англійської та її подальше покращення — просто рай!

Одного разу я прийшла додому, і нікого не було. Я подумала, що всі ще на роботі, і спокійно почала розігрівати їжу та займатися своїми справами. Задзвонив телефон, і моя подруга з Білорусі каже, щоб я терміново приїжджала до лікарні, бо її вкусив собака!

Поки я викликала таксі і збирала для неї речі, в моїй голові пролітали думки зі швидкістю світла. Я намагалася згадати все, що нам координатори говорили про страховку: куди дзвонити, що говорити і як розплачуватися. Тому що медицина в Америці шалено дорога!

У результаті я приїхала до лікарні, і лікарі, повністю оглянувши мою подругу, сказали, що їй потрібно залишитися на ніч. Я залишилася з нею, про всяк випадок, щоб вночі їй було спокійно.

Ми зателефонували до страхової компанії і довго пояснювали, хто ми і що сталося. Нас зрозуміли, і страховка покрила всі використані медикаменти та ніч, яку ми провели в лікарні.

Загальний рахунок за лікування склав 13 000 доларів!

Насправді було дуже страшно, тому що перед від'їздом я була впевнена, що мені й не знадобиться страховка. Я хворію дуже рідко і взяла все найнеобхідніше з собою. Але будучи в чужій країні, потрібно знати свої права та можливості, щоб вирішити будь-яку проблему.

Дуже важливо: слухайте координаторів на зборах. Особливо інформацію про свої права та медичну страховку.

Адже випадки бувають різні. #страховка #США #подорож