Якщо ви в Бостоні проїздом і немає часу довго все розглядати, є сенс скористатися Duck tour. Це екскурсія містом на такому автобусі, який вміє ще й плавати, що із задоволенням і робить каналом. Маршрут починається біля Museum of Science. І там же можна купити квиток для відвідування п'яти основних визначних пам'яток Бостона - Prudential tower, Museum of Science, Museum of Fine Arts, Aquarium і JFK Library. Коштує він близько $40, що десь у 2 рази дешевше, ніж купувати квитки окремо.
Бостоном гуляли дуже багато і майже весь його обійшли, місто невелике - без передмість щось близько 600 тис. жителів і третина з них студенти. Дуже зручно там орієнтуватися - майже з будь-якого місця видно 2 хмарочоси - Prudential і Hancock's. За їхнім положенням, як за зірками, можна визначити своє положення. Hancock's вищий, але на нього не пускають туристів. А ось на Prudential можна піднятися на оглядовий майданчик і послухати аудіоекскурсію Бостоном. Дуже красиво. Ще поверхом вище є ресторан.
Обов'язково потрібно зайти на Quincy Market (не плутати з районом Quincy). Там обов'язково вдасться подивитися якесь вуличне шоу або послухати вуличних музикантів. Багато сувенірних магазинів і місць, де можна добре поїсти.
Але поїсти б я радив в італійському районі за два кроки від Quincy Market. Потрібно пройти до вулиць, які паралельні тій, що веде до North Station, але знаходяться ближче до околиці міста. Там багато дешевих приємних ресторанчиків. Один раз випадково потрапив туди на свято, коли без діла гуляв, запізнившись на поїзд - St. Agripina's day, здається. Було дуже весело, хороший концерт і загальні веселощі. Взагалі італійці люблять влаштовувати свята -) У Глостері теж був такий - St. Peter's Fiesta. Проводиться щорічно в 20-х числах червня і триває кілька днів. Можна навіть заради нього відвідати це невелике містечко.
Зі знаменитих навчальних закладів були в MIT і в Гарварді. Особливих вражень вони не залишили. Запам'яталося, що на галявині перед центральним входом в MIT грали в американський футбол.
Ще в Бостоні можна поплавати на човні, щоб подивитися на захід сонця і на китів. Я ось все відкладав до останнього і так і не встиг. Ці маршрути починаються з району Quincy Market, наприклад.
Про спорт. Мені пощастило - того року Boston Celtics вперше за кілька десятків років виграли чемпіонат NBA. Перемога була зустрінута загальним тріумфуванням. Знайомий розповідав, що його з цього приводу вигнали з квартири. Вони шумно дивилися фінал, сусіди подзвонили господині, господиня попросила бути тихіше, на що вони відповіли: "Celtics може вперше за 20 років стати чемпіонами, і Ви просите мене бути тихіше?" Для мене найбільший інтерес становив хокей, але влітку матчі, на жаль, не проводяться і на Boston Bruins подивитися не вдалося. З тим, щоб самому спортом зайнятися, проблем ніяких немає. Повно відкритих майданчиків усіляких. Я ось люблю великий теніс - кортів теж повно і сітки всюди є, грали із задоволенням.
А для американців, безперечно, на першому місці бейсбол. Можна на вулиці побачити купу людей у футболках бостонської команди Red Sox. Я якось запитав - розкажіть мені хоча б правила бейсболу. Я не намагаюся зрозуміти, чому ви його любите. "Правило дуже просте - потрібно ненавидіти New York Yankeys". У Museum of Science в той час була мандрівна виставка, присвячена бейсболу. Про історію і різні штуки, на яких можна заміряти швидкість свого кидка і перевірити швидкість реакції на м'ячі з гармати, що летить із середньою швидкістю професійного кидка. При тому, що інтерес до бейсболу я пояснюю божевіллям, потрібно визнати, що кидають вони м'яч із божевільною швидкістю.
До речі, Museum of Science взагалі цікаве місце. Якщо є час, раджу туди сходити і не один раз. Купа інтерактивних експонатів і різні заходи постійно проводяться.
Роботу в Бостоні знайти було не дуже просто. За досвідом знайомих на це йшло більше тижня, якщо впритул займатися пошуком. Але, по-моєму, зараз немає місця, де можна без зусиль знайти роботу.
Взагалі місто це сподобалося. Завжди дуже приємний вітерець з океану =)
Розповідь про Бостон з точки зору "де краще жити - у великому чи маленькому місті". Я жив у Глостері, який знаходиться від Бостона за 40 миль і єдиний спосіб дістатися без власної машини - це поїзд. Квиток в один бік коштував 7 з чимось баксів, їздили ми в Бостон пару разів на тиждень і виходить, що на дорогу була витрачена кругленька сума. Ніяких проїзних там купити не можна. Перший час щастило - подружилися з провідником в одному вагоні і він не тільки провозив безкоштовно, а й відсипав квитків на майбутнє. Потім його на іншу гілку перевели -(
А проїзний на всі види транспорту всередині Бостона коштував менше $10 на тиждень (не пам'ятаю точно).
