Оринбай

Аружан, 3 група

Програми обміну створюють можливості для учасників дізнатися про нову країну та її народ, розвинути міжособистісні навички та попрацювати з людьми з різних культурних середовищ. Прийнято вважати, що програми обміну формують майбутніх лідерів, які цінують міжнародну співпрацю, толерантність та емпатію.

Більше того, я розглядаю програму Work and Travel USA як спосіб кинути виклик самій собі та побачити, на що я здатна. Жити та працювати в іншій країні з незнайомими людьми — це як змушувати себе потрапляти в найнекомфортніші ситуації та пригоди.

Але я обираю це сама, тому що ми ростемо лише тоді, коли виходимо із зони комфорту.

Я також не вважаю, що «добре там, де нас немає». Я не буду в США кричати про те, як там все чудово, а вдома погано. Я вірю, що у кожної сторони є свої плюси та мінуси, і найкраще, що ми можемо зробити як країни — це ділитися досвідом і рости разом як нації.

Від цієї поїздки я планую навчитися старанно працювати, подорослішати, фізично розвинутися і стати більш відкритою. Я хочу почути кумедні та не дуже життєві історії від своїх колег, начальника та незнайомців, яких зустріну на шляху.

Чому я хочу випробувати важку працю?

Думаю, більшу частину життя я була досить привілейованою. Я навчалася в хорошій приватній школі, займалася різними видами спорту та хобі. У моїх друзів завжди було те, що вони хотіли, їм ніколи не доводилося працювати заради цього. Тому, коли я отримала свою першу роботу два роки тому, це перевернуло моє життя. Я шукала роботу, тому що мені було нудно влітку, а мої колеги — хлопці мого віку — працювали по 12 годин, тому що їм потрібні були гроші. Я навчилася цінувати те, що мені дано, навчилася цінувати чужу працю і своє життя таким, яким воно є.

Коли я сказала своєму другу з університету, що збираюся брати участь у Work and Travel USA, він запитав: «Ти жартуєш? Ти витрачаєш весь свій час на вивчення комп'ютерних наук тільки для того, щоб поїхати в США і мити там посуд?!». Я зрозуміла, наскільки привілейованими та зарозумілими можуть бути деякі люди, і що я ніколи не хотіла б мати таке сприйняття життя та зарозумілість по відношенню до людей, які займаються ручною працею, наприклад, миють посуд.

Тому для мене програма Work and Travel USA — це не просто спосіб провести божевільне літо далеко від батьків.

Це спосіб ще раз дати собі урок, навчитися дисципліні, дізнатися трудову етику іншої нації та дати собі мотивацію продовжувати вчитися і бути вдячною за все, що у мене є.

У найближчому майбутньому я хотіла б закінчити бакалаврат, отримати ступінь магістра та доктора, практикуючись і працюючи інженером-програмістом. Але найголовніше, я хотіла б стати дослідником і викладати у своєму університеті (KBTU), як мій кумир Пакізар Шамой. Пакізар зараз веде у мене курс об'єктно-орієнтованого програмування в KBTU і є найкращим професором, якого я зустрічала за ці 2 роки навчання. Пакізар отримала ступінь PhD в Японії, і я відчуваю, що це важлива частина її шляху, яку я теж хочу пройти. Думаю, велика частина її трудової етики та відданості справі походить від людей, яких вона зустріла в Японії, і перешкод, які їй довелося подолати, щоб досягти цього.

Ось чому я хочу познайомитися з культурами інших країн, їхніми системами роботи та освіти, як це зробив мій кумир. Я хочу навчитися нетворкінгу, і мені здається, що літо в США допоможе розвинути м'які та жорсткі навички, необхідні для досягнення моїх амбітних цілей. Це дасть мені більше досвіду життя за кордоном, який знадобиться, якщо я буду отримувати ступінь магістра або PhD за кордоном.

Сподіваюся, у майбутньому, коли я викладатиму в KBTU, я зможу розповідати своїм студентам історії про свої подорожі США та іншими країнами, як це робить Пакізар на своїх лекціях.

Говорячи про культуру моєї країни, я хочу розповісти про нашу молодь. Про те, скільки талантів з Казахстану зараз у комедії, музиці, кіно та технологіях? Я б розповіла їм про Молданазара, чию музику я обожнюю, про Айсултана Сеїтова та його нещодавній фільм «Қаш», про Санжара Тайжана та його електромобіль. Я сама хочу стати прикладом хорошої трудової етики, старанності, чуйності та інтелекту. Я хочу показати фотографії, які мені вдалося зробити в Казахстані, у таких місцях, як Велике Алматинське озеро, Кольсай, Каїнди, Чаринський каньйон, плато Мангистау, Борове тощо. Просто щоб про таланти та красу нашої батьківщини говорили і пишалися ними.

Сподіваюся, такі програми обміну, як Work and Travel USA, отримуватимуть все більше уваги та популярності в майбутньому в Казахстані. Якби я могла, я б зробила можливим і доступним для студентів отримання стажувань за кордоном і практику того, що ми вивчаємо під час отримання ступеня. Таким чином, Казахстан отримав би багато кваліфікованих фахівців з міжнародним досвідом.

Я хотіла б подякувати адміністрації International Exchange Center за надання нам таких можливостей! Дякую, що прочитали мою історію і підтримали нас такими конкурсами, як цей.