Настав новий 2022 рік, я їду з групою друзів із міста кохання, Парижа, ми їдемо автобусом, повним втомлених, але тим не менш щасливих людей, до Німеччини, проїжджаючи через Брюссель. Під час цих пригод кожен виконав свої маленькі мрії. Молоді, схвильовані люди співають пісні хором, чекаючи на наступний пункт призначення, і тільки я сиджу в роздумах... Я думаю, що робити далі після повернення до Казахстану. Адже мій семестр за обміном скоро має закінчитися, а не всі молоді й амбітні люди, до яких я належу, хочуть залишатися на одному місці.

Після повернення, перебираючи всі варіанти продовження дослідження нашого величезного світу, оскільки Європа показала, який це мультикультурний світ, я натрапила на всілякі програми для студентів, включаючи Work and Travel.

У мене є золоте правило: «якщо бачиш можливість — бери її». І я сумлінно дотримуюся цього правила. Попри те, що я, як звичайна людина, маю звичку порушувати правила і не дотримуватися свого слова. І як ви можете бачити з того, де ви читаєте цю історію, мої дорогі читачі, цього разу я теж дотрималася свого правила.

Отже, давайте розберемося, чому Work and Travel? І який досвід я хочу отримати?

По-перше, я хотіла б зазначити, що програма дозволяє працювати в англомовній країні. Це чудова можливість для хлопців, чия професія пов'язана з англійською, і тим більше для майбутніх вчителів, таких як я. Мова — це інструмент мислення. Володіти мовою якось означає мислити якось: неточно, приблизно, неправильно. Вчити і знати структуру мови — це одне, а говорити і відчувати мову — зовсім інше. Коли намагаєшся говорити правильно, дотримуватися мовних правил — це створює труднощі, а перебування в середовищі з носіями мови дає людині величезний бонус і знімає ті самі бар'єри. У процесі спільної роботи звикаєш до живої мови, запам'ятовуєш особливості інтонації та вимови, вчишся розрізняти різні діалекти. Більше того, знання мови розвиває пам'ять і мислення, збагачує внутрішній світ, допомагає краще зрозуміти культуру носіїв мови. Крім того, слова, які звучать якось вашою мовою, набувають іншого значення в іноземній.

По-друге, подорожі. Як говорить сама назва програми, мета програми — працювати і подорожувати. Приїхати, поподорожувати і повернутися — це гарне і приємне дозвілля, але досвід, який я зараз опишу, набагато цікавіший.

Літо. Ви знайшли друзів з різних країн, у вас одна спільна мова, ви працювали і були згуртованою командою, ви провели продуктивне і найбільш атмосферне літо в країні Netflix, McDonalds, Apple, хмарочосів, бейсболу та капіталізму, а потім вирушаєте в подорож штатами, про які мріяли з дитинства, на свої кровно зароблені гроші. Погодьтеся, звучить захоплююче! Коли ще в житті у вас буде такий шанс?

Подорожі розвивають нас. Впевнена, ви чули це багато разів. Тож як це проявляється?

До навчання за обміном я думала, що добре розбираюся в географії, і я помилялася. Виявилося, що я плутала звичайні факти, і саме мій приїзд до Європи та бажання відвідати кожен її куточок допомогли мені закріпити знання про цю культуру. Тепер я знаю, яка країна межує з іншою, тепер я знаю столиці скандинавських країн, які постійно плутала, можу відрізнити архітектурний стиль середньовічних соборів, і що фінська — це зовсім не германська мова, як я думала раніше. Я знаю факти, які ніколи в житті не здогадалася б шукати в Google, я знаю народну історію з розповідей самих громадян. Я думала, що достатньо знаю про Америку, тому що моє покоління виросло на споживанні американського контенту. Однак, ґрунтуючись на своєму досвіді, я знаю, що мені ще багато чому належить навчитися. Крім того, це можливість показати світові свій народ. Казахстан — багатонаціональна країна, яка славиться своєю гостинністю, Алтайськими горами, нічним Алмати і талановитими реперами, проте багато хто не знає, які люди живуть у Казахстані. Це можливість стати неофіційним послом своєї країни.

Отже, перерахувавши причини, я хочу плавно перейти до того, що можна покращити? Як виглядають майбутні програми обміну?

Найважливіше, з чого варто почати, це те, що як молода дівчина, студентка з Казахстану, я хотіла б більше програм обміну, які могли б дозволити нашим студентам побачити світ. Не всі люди можуть дозволити собі вчитися за кордоном і подорожувати куди завгодно, і такі програми дають шанс реалізуватися на початку шляху.

Вони потрібні, і вони повинні бути доступними. Програми обміну дозволяють розширити сприйняття світу, його масштабів і можливостей і зрозуміти, що вам подобається, де ви почуваєтеся добре і ким би ви хотіли бути...

У своїй першій історії обміну я особисто бачила студентів, які, навчаючись разом з європейськими студентами на одному полі, беручи участь у загальноєвропейських змаганнях, перемагали, тим самим роблячи крок до кар'єри мрії. Студентів, які відкрили в собі любов до мов, спілкуючись із продавцями на ярмарках, з офіціантами в ресторанах або з випадковими перехожими. І я сама, яка майже завжди займала нейтральну, або, грубо кажучи, пасивну позицію, раптово спланувала цілий тур до Барселони самостійно, бажаючи повести за собою друзів. І тоді я відкрила в собі лідерську сторону, це дивовижно.

Також майбутні програми обміну охоплюватимуть різні інтереси і матимуть широкий вибір. Наприклад, студентам університетів легше поїхати за обміном, ніж студентам коледжів. Я вважаю, що для студентів середніх спеціальних навчальних закладів також важливо брати участь у програмах обміну з вищевказаних причин. Якщо ми залучимо всі категорії молоді до активного, соціального життя, то якість життя та інші важливі показники рівня життя покращаться.

На завершення я хотіла б додати важливі думки з прочитаного мною роману Рея Бредбері «451 градус за Фаренгейтом»:

«Неважливо, що саме ти робиш, важливо, щоб усе, до чого ти торкаєшся, змінювало форму, ставало не таким, як раніше, щоб у ньому залишалася частинка тебе самого. У цьому різниця між людиною, яка просто стриже траву на галявині, і справжнім садівником. Перший пройде, і його ніби не було, а садівник житиме не одне покоління».

Дякую, мої читачі, що дійшли до самого кінця моєї історії! І пам'ятайте, мета — це не місце, а шлях, що веде до нього, вчіться дивитися на світ інакше.