Як відомо, розповідь, як зрештою і будь-яка інша форма викладу, це емоція. Яка не має мови, але використовується в кожній мові. Для того, щоб дати зрозуміти хоча б частину своїх пережитих емоцій в одній розповіді, доведеться її почати з мрії. Людини без мрії, напевно, не існує. І не важливо, велика вона чи маленька, глобальна чи скромна, кожна людина просто хоче, щоб вона здійснилася. Вони бувають різні, але по-своєму унікальні.
Мрія народжує сенс життя, рухає ним, дає віру і мотивацію для його здійснення. Ще з раннього дитинства ми починаємо мріяти. Хтось хоче собі нову певну іграшку, хтось мріє стати супергероєм і рятувати світ, хтось космонавтом і побачити галактику, битися з прибульцями і залишити свій слід на місяці. Коли людина дорослішає, її мрії дорослішають разом з нею. Доросла людина мріє про перспективну роботу, про створення своєї міцної сім'ї, про люблячу людину, про подорожі і про багато іншого. Тільки на відміну від дитини, доросла людина здатна до дій, що можуть здійснити цю мрію.
Звичайно буває, що дитина проносить свою дитячу мрію в доросле життя і перетворює її на мету, тільки це велика рідкість. Та й далеко не всі дорослі втілюють свою дитячу мрію в реальність. А чому? Тому що хтось боїться провалу, комусь важливіша думка суспільства, ніж власна. Не варто боятися своїх бажань, тим більше не варто боятися громадської думки. Якщо у вас є мрія, зробіть усе, щоб вона стала реальністю. Мрія – це компас і не має меж. Втіливши свою мрію, ви станете найщасливішою людиною на землі. Це і спонукало мене сісти і почати писати розповідь для досягнення своєї дитячо-дорослої мрії.
Моя мрія – екранізувати надихаючі художні твори, знімати фільми про великі подвиги великих людей, створювати мистецтво. У режисурі величезний світ, який вона дарує глядачеві. Саме дарує, тому що режисер – це дивовижна людина, яка здатна створювати іншу реальність. Він змушує дивитися на світ своїми очима, бачить незвичайне у звичайному і допомагає це побачити глядачам. Це ще як один спосіб висловитися і залишити в цьому світі щось після себе.
Першим ділом я хочу показати і прославити всьому світу свою батьківщину, свій Казахстан. Хочу знімати фільми про наших великих особистостей, про їхні подвиги і розповідати історії, які вони прожили, щоб їхня спадщина залишилася до кінця днів. Хочу показати культуру своєї неосяжної країни. Хочу, щоб мої думки і почуття побачили і відчули інші люди. Поділитися радістю чи горем через призму свого фільму.
