Дорогий читачу,
Ласкаво просимо на сторінку, присвячену моїй подорожі. Мене звати Поліна, і я хотіла б висловити свою зацікавленість у подачі заявки на програму Work and Travel. Мені 20 років, і я студентка 4-го курсу факультету соціальних та гуманітарних відносин Київського університету імені Бориса Грінченка. Чесно кажучи, ще на першому курсі я багато думала про різні програми для молоді, студентські програми обміну тощо. Мені подобається ідея навчання, роботи та життя за кордоном, адже що може бути ціннішим за власний досвід? Як би часто ви це не чули, краще один раз спробувати самому. У мене та сама історія з міжнародними програмами обміну. Я багато разів про них чула, але ніколи не пробувала.
Але в моїй історії я ще не пробувала подібні програми на власному досвіді, бо тоді був Covid, я знову повернулася додому, почала працювати онлайн. Час летить дуже швидко, і я справді намагалася встигати, але потім почалася війна, і я, як і багато українців, загубилася в усій цій інформації та дезінформації, забула рахувати місяці. Отже, тепер я тут, навчаюся на 4-му курсі, так і не поїхавши на навчання чи подорож за кордон як студентка. Життя, здається, витікає крізь пальці. Але не будемо засмучуватися!
Що я знаю про програми? Коли я була школяркою, я багато чула про різні закордонні програми для студентів. Наприклад, моя старша двоюрідна сестра сама їздила за кордон за програмою Work and Travel, тому я була впевнена, що зроблю так само. Також мої родичі часто говорили про міжнародні програми, а саме про те, що коли я вступлю до університету, я не повинна пропустити можливість подати заявку на таку програму. Я впевнена, що всьому свій час, тому я тут.
Я б дуже хотіла стати частиною вашої програми, тому що це найкращий спосіб для мене стати незалежною і знайти себе. Я особливо зацікавлена у вашій організації, тому що це спосіб пізнати себе. Я багато читала, дізналася про програму Work and Travel, і більшість учасників кажуть, що саме в Сполучених Штатах Америки вони знайшли себе. Звичайно, всі казали, що це важко, багато роботи, ти залишаєшся один у незнайомому суспільстві, і є багато нового і невідомого. Я не можу шукати жодних виправдань, тому що ніколи не брала участі, але відгуки надихають мене спробувати і повірити, що у мене все вийде. Ти кидаєш виклик самому собі, пробуєш нове і повстаєш, як фенікс із попелу.
Тож, як ви можете помітити, від цієї програми я очікую викликів для себе, що досить дивно, але я відчуваю, що маю це прожити. Звичайно, я очікую від програми нових вражень, нових відчуттів та експериментів, я хочу спробувати попрацювати за кордоном, відчути атмосферу життя в Сполучених Штатах Америки. Мабуть, кожен колись мріяв про так звану «американську мрію», тож це чудовий шанс спробувати. Щодо роботи, вона досить різноманітна, і ви точно можете знайти щось до душі, також є перевага в тому, що ми самі обираємо штат, де будемо жити і працювати. Також щодо житла, ця програма — унікальна можливість пожити за кордоном, самій, з усіма можливостями та негативом, але це безцінний досвід. Я також хотіла, щоб більше американців та іноземців загалом дізналися про Україну. Я хотіла б обмінятися досвідом та культурними цінностями. Всі люди різні, і ми всі бачимо світ по-своєму, але зараз у нашій країні йде війна, і ми живемо кожен день як останній, тому ми не можемо дозволити світу забути про нас. А працюючи і живучи за кордоном, ми будемо обмінюватися досвідом і робити свій внесок у просвітництво іноземців щодо російсько-української війни. Я також читала багато цікавих історій, коли учасники програми зустрічалися і підтримували зв'язок з друзями з міст, де вони жили, тож це чудова можливість розширити свій кругозір.
Як я вже сказала, участь у програмі допоможе мені за багатьма критеріями, а саме: знайти себе, попрацювати і пожити за кордоном, завести нових друзів і знайомих, культурно просвітитися і познайомити іноземців з українською культурою, подорожувати, що, мабуть, є найважливішим критерієм особисто для мене. Оскільки ми живемо лише один раз, і під час війни ми особливо це усвідомили, подорожі та нові відчуття надзвичайно важливі, тому що тільки це робить нас щасливими людьми — відкривати світ. Щодо моєї майбутньої кар'єри, якщо я не оберу участь у програмі в майбутньому, це буде лише великим плюсом, де б я не працювала, чи то в державній установі, чи в приватній діяльності, досвід є досвід.
Я думаю, що у кожного, чи то людина, чи організація, є куди рости і розвиватися. Щодо програми Work and Travel, я хочу випробувати її на власному досвіді, і я впевнена, що тоді зможу обґрунтовано сказати, що мені сподобалося і що я хотіла б покращити, а поки що я хочу взяти в ній участь.
Щодо того, якими будуть програми обміну через 20 чи 50 років, я справді не знаю, якими вони є зараз. Тому мені важко дати відповідь, але я дуже хочу вірити, що такі програми не будуть онлайн, жартую! Я дуже хочу, щоб цей тип програм був більш доступним для більшості, щоб це було фінансово зручно для всіх і ніщо не могло зупинити людину, крім її власного бажання. Також я б дуже хотіла, щоб існувала телепортація, тому що тоді було б надзвичайно легко пересуватися, але, звичайно, це вже моя примха.
На завершення я хотіла б сказати, що я вірю, що всьому свій час, що б вам не казали, що треба поспішати, що ви не встигнете, пам'ятайте, що всьому свій час! І я впевнена, що мій час настав! Саме тому я готова до нових викликів, які мені потрібні, нової країни, роботи та подорожей, нових знайомств, нового життя загалом. Я хочу і маю спробувати, тому саме це я зараз і роблю. Сподіваюся, мені дадуть цей шанс.
Дякую за вашу увагу.
З повагою,
Поліна Деркач